24 серпня 1991*

Я мушу вмерти сьогодні —
Серце радощі рвуть!
Україна виходить з безодні,
Дзвони гудуть великодні,
Об’являється Божа могуть.

Прапор вносять до залу
Синьо-жовтий! Імперія — в шок!
І сходить з п’єдесталу,
Згубивши кепку злинялу,
Ненависти й зла божок.

Розпалися пута нестерпні,
Правда, як сонце, зійшла…
І писав я слова безсмертні…
А було це в суботу, у серпні,
Двадцять четвертого числа.

* Вірш написано в залі Верховної Ради України в перші хвилини
після схвалення Акту проголошення незалежности України. (Прим. ред.)

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Свіжий номер

2 (477) 2020 2-2020-internet-web