(Подаємо цю згадку з дворічним опізненням — вибачте — ред. «Бюлетеню»)
Наша греко-католицька духовна Семінарія в Загребі (Югославія) відзначила 300-річницю свого існування. Немає сумніву, що це найстарша існуюча семінарія в рямцях цілого Східнього християнства. Заснував її ще в 1681 році Павло Зорич, Владика Марчанської єпархії (попередниці сьогоднішньої Крижевацької), коли ще в цих краях не було русинів-українців, які почали туди приїжджати щойно від 1745 року.
Від самих своїх початків Семінарія була одночасно мала й велика: для питомців-гімназистів і для богословів-студентів. В останні часи в семінарії немає питомців-гімназистів, і під цю пору вона виключно лише богословська.
Гімназійні й богословські студії в цій семінарії скінчила велика більшість священиків Крижевацької єпархії. Тут училися майбутні владики, серед яких згадати б лише останніх: Діонизій Няраді, Янко Шімрак, Йоаким Гербут. Тут училися університетські професори: Юрій Павіч і Янко Калай. Також і відомі діячі на церковній і народній ниві: Михайло Мудрий, Юрій Біндас і Гавриїл Костельник, автор першої граматики діялекту бачвансько-сремських русинів.
Ректорами Семінарії були найкращі священики Крижевацької єпархії, з яких не один став єпископом.. І згаданий Владика Няраді був ректором цієї колегії. Ректорами були ще два русини-українці: отці Лабош і Сеґеді, а всі інші були хорвати. Тепер ректором. Семінарії є о. Іван Хреститель Павкович, а духовником о. Славомир Мікловш (теперішній єпископ єпархії — ред. «Бюлетеню»),
В Семінарії студіюють десятки богословів.
Подав Роман Мизь
* Передруковано з Бюлетеню Т-ва Священиків св. Андрея,
Європейська область, липень-грудень 1983 р.
