В українському католицькому щоденнику «Америка» з 10 вересня 1974 р. поміщено коментар «Підривна комуністична робота у релігійно-церковному житті Америки».
Все, що в цьому коментарі написано, це для українців знані факти, без книжки Джана А. Стормера і без інформацій покійного Едґара Гувера, бувшого шефа ЕфБіАй. Та нас що інше спонукало зайняти голос у зв’язку з цим коментарем.
Ми від довшого часу є свідками, що редактори «Америки», органу Провидіння (яке називає себе «апостолятом мирян» і оборонцем Церкви), промовчують важкі шкідливі явища в Українській Церкві. А ці явища більше шкодять Церкві, як підривна комуністична робота, про яку вірні Церкви знають, проти неї насторожені і їй не піддаються.
Москва знайшла грізніший, посередній шлях розкладу нашої Церкви, без аґентів, почерез Ватикан, до якого вірні мали довір’я. Але це довір’я надужито. Вірні, — як вільні люди, — вже прозріли і це довір’я припинили… А єпископи, хоч напевно також прозріли, все таки дальше виконують поручення Ватикану, які на ділі є дорученнями довгорукої Москви.
І саме таку комуністичну роботу-стратегію, «Америка» є морально зобов’язана коментувати. Правда є одиноким мірилом авторитету… «Америка» не подавала коментарів ні про номінації наказних єпископів, ні про їхні свячення.
Інформація в «Америці» про свячення о. Дмитра Ґрещука (11 жовтня ц. р., ч. 154), це нотатка в якій хотілося головно сказати, шо Блаженніший Йосиф «вітає нововисвяченого владику в Канаді» і так бажалося його авторитетом втихомирити обурене мирянство. Але автор нотатки не сказав нічого про те, чому він «вітає владику». Цей владика просив благословення і зложив заяву повинування владі Голови УПКЦеркви. Такі речі важні і їх треба сказати. Але ні — бо це щире визнання влади Блаженнішого о. Ґрещуком противне о. Марусинові і о. Химієві.
