Аборти, Верховний Суд США і Україна

У справі Доббс проти Джексона, рішення в якій ухвалили 24 червня 2022 року, Верховний Суд США докорінно змінив своє попереднє рішення 1973 року в справі Ро проти Вейда. Публічні реакції щодо цього виявили глибоке розділення думок. Розділеними виявилися і християнські відгуки: вони варіюють між врочистою радістю, обережним оптимізмом і навіть несхваленням. Та що насправді означає це рішення і що насправді буде далі?

Система влади США ґрунтується на поділі її на законодавчу, виконавчу та судову гілки. Також варто мати на увазі, що мовиться про федеративний устрій. Конституція США визначає юрисдикцію федеральної влади, і Десята поправка до цієї Конституції гласить: «Повноваження, що не передані цією Конституцією Сполученим Штатам і не заборонені нею окремим штатам, належать, відповідно, штатам або народові». Верховний Суд США є не тільки найвищою апеляційною інстанцією, а й Конституційним судом. Згідно з цією останньою функцією він визначає, чи той або той закон, прийнятий державною владою, відповідає Конституції. Якщо суд встановлює, що закон не відповідає їй, тоді, за принципом юридичного прецедента, федеральні суди надалі визнаватимуть недійсними подібні державні закони.

У своїй засаді постанова в справі Ро проти Вейда 1973 року стримувала штати від заборони абортів до того моменту, коли плід стає життєздатним поза материнським лоном, тобто приблизно з 24 тижня вагітності. Іншими словами, було дозволено аборти впродовж перших шести місяців (двох триместрів) вагітності. Це було зроблено через позиціонування законів штатів, які забороняли аборти, як таких, що порушують конституційне право (хоча й не абсолютне) на аборт, базоване на праві приватності, котре, натомість, базоване на «належній правовій процедурі»1 Чотирнадцятої поправки до Конституції США та інших поправок. Також дозволили аборти на останніх трьох місяцях вагітності, якщо це було необхідне для збереження життя або здоров’я жінки. Позаяк поняття «здоров’я» включає й ментальне здоров’я, то критики рішення в справі 1973 року аргументували, що так були насправді дозволені аборти впродовж усієї вагітності. На їхню думку, США – одна з держав, найлояльніших до абортів.

Рішення в справі «Плановане батьківство» проти Кейсі 1992 року підтвердило рішення про право на аборт до моменту життєздатності плоду поза лоном, згідно зі справою Ро проти Вейда на основі принципу «свободи», захищеної принципом належної правової процедури відповідно до Чотирнадцятої поправки. Щодо законів штатів, які забороняють аборти, уникаючи поділу вагітності на триместри, згідно зі справою 1973 року, то заради визначення відносних прав штату і бажання жінки зробити аборт був застосований «критерій надмірного тягаря»2. Це робило можливим визнання інтересу штату в захисті «потенційного життя» на кожному етапі вагітності.

Рішення у справі Доббс проти Джексона визнало конституційним закон штату Міссісіпі про терміни вагітності, який обмежує можливість здійснення аборту до перших 15 тижнів вагітності, за винятками, коли мовиться про медичну небезпеку і сильні вади розвитку плоду. Ба більше, п’ятеро з дев’яти членів Верховного Суду відкинули ухвалу справ Ро і Кейсі про те, що в цих питаннях існувало конституційне право на аборт. У своїй особливій погоджувальній думці суддя Бретт-Майкл Кавано аргументував, що Конституція є, а Верховний Суд мав би бути нейтральним до питання абортів, бо це питання законодавчих органів. Голова Верховного Суду Джон Ґловер-Робертс погодився з підтримкою згаданого закону штату Міссісіпі, але, посилаючись на принцип юридичного обмеження3, висловив думку, що немає потреби скасовувати право на аборт, про яке мовиться в справах Ро і Кейсі. Підсумком нового рішення Верховного Суду стало те, що штати тепер мають вільні можливості ухвалювати закони, які регулюють або забороняють аборти на будь-якому етапі вагітності. Звісно, вони також мають можливості дозволяти аборти впродовж усієї вагітності.

 

Повний текст матеріалу читайте у паперовій або електронній версії журналу.

Свіжий номер

6 (494) 2022