Глава Церкви уснув… Та повчання Його
Жити вічно будуть в народі!
І родитимуть в нім те живе джерело
Невмирущої ласки й любови!
Глава Церкви уснув… Та Його «Заповіт»
Буде стало до нас промовляти.
Його мудрі думки і ласкаві слова
Будуть нас на добро наставляти.
Ту батьківську любов в кожнім слові Його
У «Завіщанні» ми відчуваєм!
Ті турботи Його довести до кінця,
Добре діло ним вміло почате!
Глава Церкви уснув… Невтомний борець
За увінчання її Патріярхатом.
Тяжким буде гріхом, як тепер ми заснем,
Не будем Його діл продовжати.
Глава Церкви уснув… Поки паства
Його Ще живе,— всі повинні змагати!
Як всі будем одно, то буде з нами Бог,
Спільно легше мету досягати!
Анна Руда
Рочестер, Н.-Й.
Поділитися:
