Загалом, читаючи книгу «Найдорожча Мамусю…», мимоволі розумієш, що вона є певного роду останньою сторінкою епохи й закриває її. Ми навряд чи вже знайдемо тепер або в майбутньому таку ж ніжність спілкування між поколіннями, як у кореспонденції Блаженнішого та його мами: «Найдорожча Мамусю!» – «Любасику, найдорожчий мій Синочку!»…
Повністю статтю читайте у паперовій версії журналу
Поділитися:
