Чікаго ділом відзначило другу річницю смерти Патріарха Йосифа

Чікаго (в.м.) — Українська католицька спільнота в Чікаго гідно відзначила другу річницю відходу у вічність святої пам’яти Патріярха Йосифа Сліпого, здійснюючи чином його пам’ятне «Завіщання». Напередодні другої річниці смерти, а саме в суботу 6 вересня 1986 p., в катедральному храмі св. отця Миколая була відслужена архиєрейська Панахида з участю деканального духовенства.

Опісля Владика Іннокентій Лотоцький очолив поминальну тризну в авдиторії цілоденної школи отця Миколая, у якій взяло участь понад 250 осіб. Всі присутні заплатили по 50 дол. вступу на трапезу, а крім того, багато з тих, що були особисто присутніми, як і тих, що не брали участи, склали свої більші й менші пожертви на фонд розбудови патріярших установ у Римі. Таким чином всі вони причинилися до того, що в Чікаго зібрано на цю ціль понад сорок тисяч долярів.

Головним промовцем вечора був гість з Риму, Архимандрит Любомир Гузар, протосинкел Блаженнішого Мирослава-Івана. Від нашого Первоієрарха промовець передав привітання, а потім ширше зупинився над постаттю покійного Патріярха Йосифа, зокрема накреслюючи його візію нашої Церкви. Отець Архимандрит, як близький співробітник Патріярха Йосифа на протязі довших років, представив головні ідеї Покійника, як він їх висловив у своєму «Завіщанні», з якого промовець щедро цитував. Зокрема підкреслив отець Любомир за Патріярхом Йосифом потребу нашої єдности та вагу науки й освіти для такого народу, як наш, що змагає до перетривання лихоліття і своєї незалежносте. Засновані Блаженнішим Йосифом установи — Український Католицький Університет з його філіями. Музей, Колегія Святої Софії і сам римський Свято-Софійський собор мають бути не лише видимими символами нашої живучосте у світі та присутности в Римі, але й реальними вузлами нашої церковно-національної єдности та унапрямлюючими чинниками нашого релігійно-духового життя.

Цінна спадщина Блаженнішого Патріярха Йосифа вимагає нашої постійної уваги і її продовжування. Наявні будинки патріярших установ у Римі повинні бути добудовані й розбудовані, якщо вони мають послужити своєму призначенню. Тепер вже не задовольняють потреб існуючі малі приміщення для бібліотеки УКУ, де зібрано понад сорок тисяч книжок та журналів. Не мають задовільного місця для збереження і виставок музейні експонати, що тимчасово приміщені в патріяршому дворі на площі Мадонна дей Монті. Тому Блаженніший Мирослав-Іван звернувся до Владик і всіх єпархій нашої Помісної Церкви, щоб в цю передювілейну пору причинилися своїми датками для розбудови установ, збудованих покійним Патріярхом Йосифом. Тому він також тепло вітає таку ініціятиву, як ця в Чікаго, щоб матерільно допомогти римським будівничим плянам. На чудовій площі біля собору Святої Софії повинні бути здвигнені нові будівлі, а сам Собор під ювілейну дату Хрещення Руси-України повинен бути завершений у своєму внутрішньому оздобленні.

«Разом із наявними матеріяльними потребами, — ствердив отець Протосинкел, — існує також потреба в людях у Римі, світських і священиках, щоб ці установи піднести на потрібний рівень, аби вони служили нашим потребам та були свідками нашої присутности у західньому світі». Присутні вислухали з великою увагою цінні думки промовця. Своє слово закінчив Отець Архимандрит думкою, що найкращим відзначенням пам’яти нашого Великого Покійника буде саме вклад у розбудову його діла.

Владика Іннокентій перед благословенням трапези у піднесених молитовних словах і зверненні до Всевишнього дякував за великий дар з неба для нашого народу в особі Мужа Божого Провидіння, якому Всевишній дозволив не лише нести мученицьку авреолю Ісповідника, але й перебувати між нами на протязі 22 років, єднаючи, наставляючи і вказуючи своєму стадові шлях до церковної віднови і розвитку. Після закінчення вечері відбулася коротка, але на високому рівні, музична програма, відповідна до хвилини. Солістка меццо-сопрано з Детройту, Христина Липецька проспівала ряд клясичних і популярних композицій, а також і оперових арій. Своїм змістом і жанром цей репертуар збагатив програму та дав справжню насолоду присутній добірній публіці. Акомпаньямент для солістки спочивав у фахових руках Надії Савин.

Опісля оголошено список пожертв на розбудову українського Риму, при чому о. Л. Гузар передав в імені Патріярха Мирослава-Івана грамоти тим жертводавцям, що внесли понад сто долярів на фонд розбудови. Між жертводавцями були й такі, що дали понад тисячу долярів. В загальному збірка в Чікаго, не зважаючи на те, що провадилася у літні місяці, дала гарну суму, гідну до наслідування. Деякі датки ще приходять додатково.

Успішний вечір на пошану Патріярха Йосифа влаштував окремий комітет, що його очолив д-р Роман Смик, референт Патріяршого фонду єпархії св. отця Миколая. Вдало провадила вечором пані Орися Яримович, а за господарську частину відповідала пані Галина Щербанюк, голова Католицької Акції при катедрі св. Миколая та заступник голови місцевого Патріярхального Товариства. До фінансового успіху причинилися члени комітету Ігор Гуменюк, Марійка Яцків-Вебб, мґр Степан Скробач, мгр Микола Косарчин та інші. Значну допомогу у влаштуванні цієї поминальної тризни подали найбільші українські католицькі парафії в Чікаго — катедральна отця Миколая та свв. Володимира і Ольги. Такими зустрічами й імпрезами повинні вшановувати річниці з життя незабутнього Патріярха Йосифа Ісповідника й інші наші католицькі громади, розбудовуючи український Рим — «пам’ятку, сильнішу від криці» на збереження його пам’яти.

Свіжий номер

5 (492) 2022 OBKLADYNKA_sajt