Свіжий номер

2(502)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Чудотворна ікона Божої Матері Пацлавської Кальварії повернула до своїх вірних

29 червня ц.р. о год. 17.00 вірні греко-католицької церкви у Перемишлі пережили дуже радісну подію повернення Чудотворної ікони Пресвятої Богородиці, що колись перебувала у греко-католицькому храмі, який до 50-х років стояв на горі Пацлавської Кальварії.

За словами о. мітр. Теодора Майковича, ікона ця правдоподібно була намальована ще у 1409 році через ченця Лаврентія у вигляді Оранти з піднесеними молитовно руками без дитяти Ісуса. У ХVІІ ст., коли був відбудований дерев’яний пацлавський греко-католицький храм, ікону було перемальовано. Третій раз перемальовано ікону на початку XIX ст. вже у теперішньому виді, тоді, коли побудовано муровану греко-католицьку святиню.

Століттями до неї ходили наші прочани, молилися і випрошували собі ласки, аж до 1947 року, коли пропала вона безвісті з розграбованої і розібраної нашої церкви на Кальварії. Через довший час не було відомо, де ця ікона знаходиться. Щойно під кінець 70-х років надійшла вістка від оо. францисканів з Кракова, що наша Чудотворна Кальварійська ікона переховується у оо. францисканів в Любомєжу коло Мшани Дольної.

По довших стараннях наших перемишльських отців, а головно пароха о. мітр. Т. Майковича, за посередництвом краківського митрополита Францішка Махарського, владося нашому владиці, Преосвященному Івану Мартинякові нахилити оо. францисканів до повернення нам нашої Чудотворної ікони.

Під час переказування ікони для наших парафіян з промови ми довідалися, що в Любомєжу ікона перебувала останніх 25 років, але де саме перебувала до того часу — не відомо.

Урочистість переказання ікони відбулася дуже величаво у присутності провінціяла оо. францисканів Яна Гоголі, пшеора оо. францисканів з Пацлавської Кальварії та інших отців-францисканів.

Ікону привезла 10-особова делегація вірних з Любомєжа в гуральських ношах. Гості  підійшли з іконою перед нашу катедру, де на них очікували наші отці: о. мітр. Степан Дзюбина — препозит катедральної капітули з Перемишля, о. мітр. синкел Теодор Майкович — катедральний парох у Перемишлі, о. крил. Андрій Рожак, о. кан. Михайло Вудкевич і диякон Андрій Хіта. В процесії з вірними і церковним хором, який під диригентурою Володимира Пойташа заспівав пісню «Всі йдем до Тебе, Божая Мати…», отці підійшли до ікони й поцілували її.

Відтак процесійно занесено ікону до катедри, врочисто переказано о. мітр. Т. Майковичу, як представникові перемишльського владики, і поставлено на місце, прикрашене гарними живими квітами і вишиваним рушником.

Під опікою катехитки сестри Оксани Ващур щирими словами, віршами, піснями і музикою на скрипці у виконанні учениці 4-ої кляси музичної школи Юлії Павлюст діти з української школи ім. М. Шашкевича сердечно вітали Божу Матір в її Чудотворній іконі. Цей виступ, після якого діти поклали живі квіти перед іконою, впровадив присутніх у глибокий настрій задуми.

По виступі дітей першим промовив провінціял оо. францисканів Ян Гоголя як головний настоятель краківської провінції. Він між іншим згадав, що Божа Мати витиснула багато сліз з очей вірних римо-католицького обряду, які прощали ікону в Любомєжу, а тепер, тут, у Перемишлі — багато сліз радости з очей вірних греко-католицького обряду, які так величаво вітають свою Божу Матір, що по стількох роках повертається назад до них.

Опісля промовив о. мітр. Т. Майкович, який дуже сердечно подякував кард. Ф. Махарскому за прихильне ставлення до справи звороту ікони, а також провінціялові і гоноровій делегації за врочисте переказання її нашим вірним. О. мітр. Т. Майкович з великою радістю в імені цілої нашої спільноти привітав нашу Кальварійську Матір, повертаючу із скитальщини до своїх осиротілих дітей, щоб знову бути серед нас та приймати наші молитви, прославу, подяки, перепросьби й прохання. Пригадав також присутнім, як колись з усіх околиць: Бойківщини, Лемківщини, цілого Надсяння, а навіть із Словаччини століттями сходилися наші вірні на Пацлавську Кальварію і перед тією іконою вимолювали собі ласки.

Після слова о. мітр. Т. Майковича усі священики й вірні відправили частину Молебня до Божої Матері, а опісля о. мітр. Т. Майкович з дияконом А. Хітою відслужили Службу Божу. На закінчення хор виконав перед іконою низку пісень до Божої Матері.

Усі вірні залишилися у катедральному храмі і ще довго молилися перед нашою Чудотворною Кальварійською іконою.

Для гостей, які привезли ікону, Марійська Дружина приготовила у прикатедральній залі почастунок, в часі якого о. мітр. С. Дзюбина ще від себе сердечно подякував гостям за привезення ікони. Він, між іншим, сказав, що дуже добре розуміє жаль присутніх, які ікону повернули, бо дуже прикро прощатися з цією іконою, до якої вони 25 років молилися, але справедливість наказує, що цю ікону треба повернути правним власникам. На ці слова висловив свою думку о. провінціял, що дійсно так наказує справеливість, щоб власність була повернена власникам.

І хоч Чудотворної ікони в нас не було, та вірні коло 40 років не могли почитати Божої Матері у цій іконі на Кальварійській горі, однак вони не забули про ці величаві прощі і вірили, що надійде день, коли Божа Мати у цій Чудотворній іконі поверне до них і вони знов продовжуватимуть відпустове паломництво на місце, де стояла греко-католицька церква у Пацлавській Кальварії.

За старанням наших перемишльських отців, з дозволу римо-католицького Перемишльського єпископа і настоятеля кальварійського манастиря, вже в роках 1985, 1986 і 1987 відбулися прощі наших прочан з Перемишля на Кальварійську гору. Прощі відбувалися у празник Успення Пречистої Діви Марії 28 серпня, де в Кальварійській Базілиці Божої Матері служнено Службу Божу, Літію і Молебен до Пречистої Діви Марії та Водосвяття на площі перед Базилікою.

У 1987 році за старанням о. мітр. Т. Майковича світська влада повернула зруйновану церкву в бувшій нашій парафії в селі Військо, яке зараз названо Новими Садами, під Пацлавською Кальварією. У відремонтованій там церкві о. мітр. Т. Майкович, як парох і перемишльський декан, почав відправу Богослужень. Там врочисто з нагоди 1000-ліття Хрещення Руси-України у 1988 році поставлено хрест.

Зараз щорічно, 15 серпня, так як перед війною, коли латинники мають свій головний відпуст на Пацлавській Кальварії, у Нових Садах відбуваються наші урочисті Богослуження.

Тому Апостольський Престіл наділив Пацлавську Кальварію совершенними відпустами в слідуючих днях: 1, 2 і 3 травня, 12 і 13 червня, 1 і 2 серпня, від 10- 15 серпня, від 11-14 вересня, на празник Серця Христового і в першу п’ятницю місяця червня.

Від 29 червня ц.р. наша Чудотворна ікона Пресвятої Діви Марії знаходиться у нашому розпорядженні і перебуває у греко-католицькій катедрі. На мою думку, з тієї причини, що свято Успення Пречистої Діви Марії, яке припадає на 28 серпня, є святом неподвижним, належало б цю врочистість відсвяткувати у цей день в катедрі в Перемишлі, а у вільні дні від праці, тобто в наступаючу по святі суботу і неділю — у Нових Садах та на Кальварії. Таким способом вірні з цілої Польщі, хто цього бажає, могли б в тому часі приїхати і взяти участь у цій величавій праці до Святої Чудотворної ікони Непорочної Діви Марії, яка на ті дні була б завезена до Нових Садів і на Кальварію. В суботу у церкві в Нових Садах служилась би Служба Божа та молебні, а після нічного чуваня прочани могли б відпочити на площі коло церкви, а в неділю вранці процесійно перенести Чудотворну ікону на Кальварійську гору на місце, де колись стояла наша греко-католицька церква, і там відбути відпустові торжества. Але сценарій кальварійських врочистостей належить до компетенції Перемишльського Владики.

Зараз Божа Мати, перебуваючи в Перемишльсь­кій греко-католицькій катедрі в Чудотворній Кальварійській іконі, жде кожного дня на молитви від своїх вірних християн. То ж не забуваймо приходити до неї з молитвами, прозьбами, подяками й квітами.

Катерина Козак

Поділитися:

Популярні статті