Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Чи щось у цій справі вже зробили наші владики?

ЛИСТ БЛАЖЕННІШОГО ПАТРІЯРХА ЙОСИФА
ДО ІЄРАРХІЇ ПОМІСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

До Високопреосвященних Митрополитів
Преосвященних Єпископів і Екзархів
Української Католицької Церкви:

МИР ВАМ І БЛАГОСЛОВЕННЯ У ГОСПОДІ!

Високопреосвященні і Преосвященні Владики!

Одною з благодатей, якою ми радіємо з приводу з’єдинення з Римським Апостольським Престолом, є постанови Вселенських Соборів, що їх скликає Римський Архиєрей. Зокрема останній, Другий Ватиканський Вселенський Собор, який визнав нашій Церкві давні права на помісність і патріяршу гідність, видав чимало корисних постанов, які слід упровадити в життя. Між цими постановами і, на підставі їх видаваними, післясоборовими декретами, дуже поважними, наполегливими та необхідними в сьогоднішніх умовах життя Христової Церкви є ті, які стосуються церковного управління. Сюди належать декрети, якими доручається єпископам, щоб вони установили, кожний у своїй єпархії, Пресвітерську та Пасторальну Ради: «Christus Dominus» — ч. 27, «Presbyterorum ordinis» — ч. 7.

Єпископи інших помісних Церков вже виконали бажання, доручення і напрямні, які стосуються утворення цих двох органів єпархіяльного управління, з’ясовані в Motu Proprio Папи Павла VI «Ecclesiae Sacrae» з дня 6-го серпня 1966 р.

На підставі звідомлень та порад з єпископських кіл, як також запитань та думок зі сторони священиків і мирян, пригадую Вам ці постанови, бо прийшов уже час, щоб їх перевести з життя. Тому заряджую і доручаю Вам установити в кожній єпархії та екзархії ці два дорадчі органи.

При цій нагоді хочу звернути Вашу увагу на те, що оба ці органи мають далекі й глибокі коріння в історії нашої Церкви та відповідають східно-християнському розумінню природи Церкви і її церковного управління. Рада Пресвітерів наскрізь відповідає традиції нашої Церкви. Єпископи Києво-Галицької Митрополії завжди управляли своїми єпархіями за поміччю консисторій, в яких збір крилошан становив тільки частину членів. Норми, видані Вселенським Собором, поширили членство і завдання Пресвітерської Ради, залишаючи при цьому єпархіяльному єпископові останню відповідальність і право виносити рішення.

Пасторальна Рада є органом, в якому мирянам дається можливість брати участь у пасторальній праці своєї Церкви, побіч духовенства і монашества, чи то парафії, чи то єпархії. І знову, ж тут треба сказати, що установа Пасторальних Рад відновлює традицію нашої Церкви, в якій миряни впродовж століть зігравали дійову ролю в розвитку релігійного життя, праці на соціяльному полі й обороні нашої Церкви.

Тому кличу Вас, Високопреосвященні Браття в єпископському служінню, чим скоріше і без зволікання ввести в життя постанови Вселенського Собору, згідно із стосовними Декретами, керуючися при цьому благоразумієм і маючи на увазі добро та спасення душ повіреного Вашому пастирському служінню Христового стада. А Вас духовників, монаші чини і згромадження, та вас усіх, дорогі вірні сини і дочки Української Католицької Церкви, на основі тих постанов, включитися в життя своєї Церкви і розбудувати його для внутрішнього оновлення і спасенного росту нашої Церкви у всіх країнах, де живуть її вірні.

Благословення Господнє на Вас!

Дано в Римі при Патріяршому Соборі Святої Софії
у празник Стрітення ГНІХ 2/15 лютого 1978 р. Б.

+ ЙОСИФ Архиєпископ Львівський
Патріярх Києво-Галицький і всієї Руси

Поділитися: