Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Д-р Іван Ярош перейшов у вічність

В четвер, 8 вересня 1988 p., в Ірвінґтоні, Нью-Джерзі, помер щирий патріот і гарячий патріярхальник д-р Іван Ярош. Покійний народився 14 травня 1907 р. уЛьвові, в Західній Україні.

По програній війні українців з поляками він вступив в ряди Української Військової Організації, а згодом, в 1929 році, до Організації Українських Націоналістів. Іспит зрілости склав у Львівській Головній Українській Гімназії, а дентистичне звання здобув в Ерлянґені, в Німеччині.

Напередодні другого приходу радянської армії до Галичини родина Ярошів переселилась тимчасово до Кракова, а пізніше до Інґольштату і Мюнхену в Баварії, а звідтіля до Ньюарку-Ірвінґтону, в Нью-Джерзі, в США.

В 1936 р. був засуджений польським судом в процесі проти Екзекутиви ОУН на п’ять років тюрми у Львові за участь в боєвих акціях проти польського окупаційного режиму.

В США він, крім своєї дентистичної практики, присвячував свій вільний час праці за Український Києво-Галицький Патріярхат, в проводі якого незрушимо стояв Ісповідник Христової Віри, Патріярх Йосиф, Кардинал Сліпий. Від 1964 р. до кінця свого життя був членом управи відділу Українського Патріярхального Товариства в Ньюарку, Н,-Дж. Д-р Іван Ярош був людиною, яка виконує те, в що вірить і що голосить. Він одержимо вірив в потребу патріярхату для української Церкви, так само, як і в потребу самостійної держави для українського народу. Він постійно підтримував задуми Патріярха Йосифа, його пляни і ідеї, словом та щедрими, тисячними пожертвами на Патріярший Фонд, під адміністрацією Товариства «Свята Софія» у Філядельфії, США, та в Римі, в Італії.

Патріярхальний рух в окрузі Ньюарку болюче відчуває втрату покійного д-ра Івана Яроша.

Прощали Покійного на Панахиді в навечір’я похорону, 12 вересня 1988 p., Михайло Джіман, голова відділу Українського Конгресового Комітету, від громадянства, Василь Пасічняк, голова окружного відділу Українського Патріярхального Товариства і від Патріярхального Руху в Америці, а Ярослав Гайвас від українських націоналістів. Тіло Покійного похоронено на українському православному цвинтарі св. Андрея Первозванного в С. Бавнд-Бруку, Н.-Дж. Опісля в православній прицерковній залі відбулася тризна, якою проводив Василь Пасічняк. На тризні про Покійного говорив проф. Михайло Цяпка, від приятелів і своєї родини, Орест Лисинецький — від колишніх членів ОУН і Василь Пасічняк від колишніх політичних в’язнів німецьких концентраційних таборів. Словом подяки учасникам похоронів зятя покійного Бориса Бурачинского та молитвою за спокій душі покійного закінчено сумні похоронні обряди.

По Панахиді й по тризні п. Іванна Кононів зібрала на Патріярший Фонд $1,120.00, які Василь Пасічняк переслав до Т-ва «Св. Софія», в США.

Покійний залишив у глибокому смутку дружину Александру, доньку Оксану з мужем Борисом Бурачинським, сестру дружини і її мужа та рідних в Україні й поза Україною.

Поділитися: