В середу, 2-го квітня 1975 р., відійшов у вічність в лічниці в Гюстон, Тексас, після операції, лікар-громадянин, публіцист та політичний діяч
д-р ТОМА ЛАПИЧАК
Д-р Лапичак походив з Ніжанковичів в Україні. За свої політичні переконання і за активну участь в студентському житті й революційному націоналістичному русі, багато часу провів у польських в’язницях, а під час Другої Світової Війни, в рр. 1942-45 був в’язнем нацистського концентраційного табору в Саксенгавзені. В роках 1941-42 був провідником Крайової Екзекутиви Організації Українських Націоналістів під проводом полк. Андрія Мельника.
По звільненні з табору був дальше активний в ОУН, редагуючи в Німеччині журнал «Орлик».
Прибувши до Америки відновив лікарську практику в Чікаґо, продовжуючи разом з тим суспільно-політичну та публіцистичну діяльність. В рр. 1950-75 був редактором «Українське життя», яке до 1972 р. було трибуною борців за Патріярхат УКЦеркви.
Від 1961 р. деякий час був редактором «Лікарського вісника». Крім багатьох статтей і есеїв, був автором виданої в 1961 р. книжки «Український націоналізм — критика і оборона». Після смерті бл. п. Миколи Шлемкевича був активний в Українському Публіцистично-Науковому Інституті, який був заініціював д-р Шлемкевич.
Осиротив дружину Аріядну, дочку славного українського диригента Дмитра Котка, сина Дмитра, студента медицини в Еспанії і дочку Лярису, замужну Чопівську, тепер у Вашінґтоні, Д. К.
Висловлюємо Його Родині щирі співчуття.
Редакція
