Делегація Крайової Управи склала візиту Митрополитові Степанові Сулику та владиці Василеві Лостену

У понеділок, 30 березня 1998 p., делегація крайової управи Українського Патріярхального Товариства в США у складі: Олександер Пришляк — голова, Леонід Рудницький, Микола Галів і Василь Никифорук склали візиту Блаженнішому Митрополитові Стефанові та Владиці Володимирові Пасці. Візита відбулась у митрополичій канцелярії при вулиці Френклін у Філядельфії.

Спільну зустріч розпочато молитвою, яку провів Преосвященніший Стефан. О. Пришляк представив приготовлений порядок нарад, який вручив митрополитові Стефанові й Владиці Володимирові. У свойому загальному з’ясуванні Пришляк, спершу, висловив щиру подяку Владикам, що погодились нас вислухати та спільно обговорити деякі проблеми, що торкаються нашої УКЦеркви і УПТ-ва. Головною ціллю нашої візити є, сказав Пришляк, поінформувати Вас про те, що під кінець травня ц.р. управи Українського Патріярхального Світового Об’єднання (УПСО) й Українське Патріярхальне Товариство в США (УПТ) плянують відбути конференцію на тему: «Роля мирян в УКЦеркві», на яку запрошено доповідачів з України і діяспори. Виголошені доповіді та висловлені думки на цю тему мали б послужити добрим субстратом для другої сесії Собору УКЦеркви, що є заплянований на кінець серпня 1998 р. у Львові, темою якого є також роля мирян. Орієнтативно назвав доповіді й поодиноких доповідачів. Окремо підкреслив, що є запляновано зразу після конференції виголошені доповіді видати друком, щоб можна мати готовий матеріял для учасників другої сесії Собору. Після загального з’ясування О. Пришляк запросив Владик взяти участь у Конференції та уділити архиєрейське благословення. При цьому додав, що після конференції, у неділю, 31 травня відбудеться делегатський з’їзд УПСО, на якому будуть складені звіти з праці й вибрана нова управа УПСО.

Митрополит Стефан одобрив запропонований плян конференції, але висунув думку, чи не краще було б таку конференцію на тему «Роля мирян» відбути після другої сесії Собору УКЦеркви, що є заплянована на серпень ц.р. і, власне, на таку ж саму тему. Це може виявитись своєрідною «конкуренцією». Цю думку зразу усунено, підкреслюючи, що конференція заплянована не в дусі конкуренції, а радше у дусі підготовки до цієї дуже важливої ділянки в нашій Церкві — ролі мирян. Поруч з тим порушено питання, що останній Синод відсунув пропозицію, щоб на Собор УКЦеркви були допущені представники мирянських організацій, саме ті, які цими проблемами займаються у своїй праці.

Преосвященніший Митрополит Стефан вияснив це питання, підкреслюючи, що це все зроблено згідно з канонічним кодексом, який ці питання ясно ставить. Владика Володимир, як каноніст, підтверджував, що цього не можна змінити. Навколо цього питання розвинулась дискусія. Ми, з нашої сторони, підкреслювали, що немає нічого досконалого й кодекси також мають свої недотягнення і, власне, цю справу участи представників мирянських організацій у Соборі було б варто змінити. Кодекси приймають люди і люди можуть їх змінити. На це була відповідь: звичайно можна змінити, але для цього є потрібний відповідний процес, а він є дуже складний, щоб його змінити.

При обговоренні цих питань виявилось, що заплянований на кінець серпня ц.р. Собор УКЦеркви з певних причин може не відбутись. На останньому Синоді не схвалено бюджету, а без потрібних коштів, якими не диспонує наша УКЦерква в Україні не можна нічого зробити, а крім цього є ще інші причини. Це в найближчому часі буде вирішено. Крім цього завважено, що не добре зараз, безпосередньо після Собору відбувати Синод УКЦеркви. До речі, учасники Синоду не мають часу ні можливості, щоб запізнатись з рішеннями і проблемами, які обговорював і вирішував Собор. Тому краще Синод УКЦеркви відбувати значно пізніше, а не безпосередньо. Це дасть можливість краще запізнатись з соборовими матеріялами і після того зайняти більше розсудне становище.

В дальшому обміні думками висловлено подяку й признання Преосвященнішому Митрополитові Степанові за його добру доповідь, яку він виголосив на Синоді Римо-католицької Церкви у Вашінгтоні. При цьому також порушено справу т.зв. ватиканської остполітік, зокрема останньої зустрічі, що відбулась у Москві, під час якої була мова про нашу УКЦеркву, але без нашої участи. В такій ситуації наша УКЦерква не повинна мовчати. В цій справі зі сторони УКЦеркви було зайнято відповідне становище, але це треба ще більше наполегливо домагатись, щоб більше не повторювалось, де говорили б про нас без нас.

Під кінець нашої візити було порушено ще одну дуже болючу, внутрішню справу, а саме справу парафії св. архст. Михаїла у Дженкінставн. На цю тему ми відкрито обмінялись думками. Ми сильно відчули, що це є дуже складне питання до вирішення, але якщо була б добра воля з обох сторін, то це питання можна б без великих скреготів розв’язати. Тут не може бути тих, що виграли і тих, що програли, але слід мати на увазі, що на цьому тільки виграє наша УКЦерква у загальному, а Митрополія і парафія св. Михаїла у вужчому розумінні. До розв’язки цього питання треба підходити з любов’ю. Ми звернулись до Преосвященнішого Митрополита Стефана, чи можемо в цій справі якось допомогти. Правда, нас до цього ніхто не уповажнював. Відповідь була — говоріть з ними.

Після нашої візити у Митрополита Стефана і Владики Володимира ми поступили з візитою до канцелярії Союзу Українців Католиків «Провидіння», який є обезпеченевою організацією. Нас дружньо прийняв секретар СУК «Провидіння» Ігор Смолій, якому ми розказали наші проблеми і ціль приїзду до Філядельфії та обмінялись думками на актуальні церковні теми.

Візита у Владики Василя Лостена у Стемфорді відбулась 6 квітня 1998 р. у складі: Олександер Пришляк — голова, Ігор Гайда, Микола Галів і Василь Никифорук. Владика прийняв делегацію разом з о. дияконом Марком Гірняком. Під час візити обговорено ці самі проблеми, що із митрополитом Стефаном, себто питання конференції УПСО-УПТ-во на тему «Роля Мирян у нашій УКЦеркві» та з’їзд УПСО. Владика Василь поблагословив наші пляни, але зразу підкреслив, що особисто не зможе взяти участі, бо в той сам час має провести висвячення. Поруч з тими проблемами ми Владиці поґратулювали за його виступ в обороні нашої УКЦеркви на Папській Комісії Християнської Єдности у Римі, членом якої є Владика. Владика Василь на цьому форумі підкреслив, що провадиться діялог Ватикан-Москва, але при тому чомусь ігнорується УКЦ.

Також ширше обговорено участь представників мирянських організацій на другу сесію Собору УКЦеркви, що має відбутись ц.р. Ставилось питання, чому є якесь таке строге обмеження чи недопущення представників мирянських організацій тоді, коли цей форум, себто Собор, і так нічого не вирішує, тільки подає свої сугестії, думки, спільні ухвали, які можуть стати дійсними щойно після того, як їх Синод УКЦеркви розгляне на свойому форумі й прийме? На такі питання є одна відповідь — не дозволяє кодекс канонічного права. Якби до цього питання не підходити, все-таки у цій постановці немає логіки. Порушено ще цілу низку проблем у нашій УКЦеркві в Австралії, Польщі, Закарпатті й, в загальному, в Україні. Учасники делегації підкреслили, що ситуація УКЦеркви у Австралії є не тільки погана, але прямо нестерпна. До приходу на цей терен Владики Петра Стасюка, там був найбільш взірцевий спокій, що є причиною? Відповіді немає.

У Польщі виринуло питання жонатих священиків. Секретар стану Анджельо кардинал Содано написав листа до папського нунція, архиєп. Ковальчика, щоб одружені священики УКЦеркви з Польщі були перенесені в Україну. Тут ішлось про шість а чи точніше трьох священиків, які приїхали з України. Владика підкреслив, що це справа, у першу чергу, не належить до кардинала Содано, а скоріше до префекта Східної Конгрегації кард. Сільвестріні й вже з приводу того там є деякі непорозуміння.

Наша розмова велась дружньо, без напруження. Олександер Пришляк подякував Владиці Василеві за те, що прийняв делегацію Т-ва й знайшов зрозуміння до наших проблем. Молитвою почато й молитвою закінчено нашу візиту. Молитву провів Владика Василь.