Делегація УПСО у Римі напередодні Синоду

Справа чергового синоду єпископів Української Католицької Церкви є далі актуальною і, хоч преса про це менше пише, проте, сама проблема продовжує цікавити, а то й хвилювати активне українське католицьке мирянство. Спочатку мовилося, що синод буде скликаний в другій половині вересня, тобто ще до відкриття Папського Синоду єпископів. Потім говорилося, що сам синод усіх владик відбудеться в другій половині жовтня, себто під кінець Папського Синоду, а десь кінцем вересня зійдеться наш постійний синод, що його бажав відновити Блаженніший Патріярх. Постійний синод мав би був підготовити аґенди повного синоду.

Але, як стало відомим, інституцію постійного синоду Папа Іван Павло II не затвердив, і тому з кінцем жовтня мала б зібратися у Римі лиш підготовча комісія владик, яка малаб складатися з тих самих осіб, що їх, згідно з канонічним правом, запропоновано до постійного синоду, і ця комісія підготує аґенди й обговорить різні проблеми повного синоду, дату якого ще не встановлено.

Зрозуміло, що в таких умовах передсинодальної непевности і обміну думок між Блаженнішим і Ватиканом, було вказаним, щоб провід українського католицького мирянства і Патріярхального руху представив позицію мирянства та довідався ближче про стан справ на місці. Кінцем вересня і початком жовтня ц. р. побувала в Римі делегація від президії УПСО та Крайового Патріярхального Товариства в ЗСА у складі д-ра Петра Зеленого, голови УПСО, та д-ра Василя Маркуся, заступника Крайового Товариства.

Делегація 27 вересня, склала насамперед візиту Блаженнішому Патріярхові, який прийняв речників мирянського руху на півгодинному послуханні. Делегати представили Патріярхові побажання мирян щодо найближчого синоду, висловили бажання, щоб він найскорше був скликаний та щоб вибір нових владик не розчарував мирян. Патріярх цікавився станом мирянських організацій і висловив своє вдо­волення з діяльности, плянів УПСО, а головно з приводу постійного зацікавлення і турбування мирянського загалу справами Церкви.

28 вересня 1980 р. делегати УПСО і Крайового Товариства мали довшу розмову з Високопреосвященним Митрополитом Максимом Германюком, у якій заторкнули низку актуальних і наболілих справ у нашій Церкві та суґерували їх розв’язку. Крім вибору владик, порушено справу участи мирян у церковному житті, в тому і право іх представників бути вислуханими на синоді, далі справу Англії, нашої церковної єдности і помісности. Делегати прохали Владику-Митрополита відограти активну ролю у дальшому наладнанні наших церковних справ та спрямуванні праць Синоду на правильні шляхи. Кир Максим підкреслив, що тепер дуже багато залежатиме від самих владик, коли сам Папа дав можливість синодальної колеґіяльної дії цілому єпископатові. Він також поінформував про деякі висліди регіональної наради єпископів Північної Америки.

Важливим завданням делегації нашої мирянської централі та крайової патріярхальної організації було відвідати вперше Кард. Владіслава Рубіна, новойменованого префекта Конґреґації для Східніх Церков. 29 вересня, Кардинал-префект прийняв обидвох делегатів у своїй резиденції. Йому передано обширний меморіял українською й італійською мовами, а крім того деякі справи ще представлено усно. Кард. Рубін цікавився ставленням мирян, висловив жаль, що багато нерозв’язаних справ назбиралося, які вимагатимуть полагодження, заявив, що не все від нього залежить, але від інших куріяльних органів. Заявив про свою і Святішого Отця прихильність до Блаженнішого Патріярха та до нашої Церкви. Проте, сказав, що бачить труднощі, насамперед канонічного і інституційного порядку, щоб задоволити всі побажання українців католиків.

Він сам вивчає проблему, як нова людина в Конґреґації, бажав би ладнати справу у порозумінні з Блаженнішим Отцем Йосифом та владиками. Понад все, хотів би внести новий стиль і атмосферу у наші взаємини. Кардинал-префект також говорив, що тепер українські єпископи мають ширші можливості й ініціативу до дії, як досі, поскільки синод залеґалізовано. Натомість, заявив, що утворення постійного синоду в даній ситуації для церковних одиниць в екзилі виходить поза теперішні леґальні норми канонічного права, і тому це прохання відхилено. Делегати замітили, що цього вимагають кожнодневні потреби нашої Церкви, що синод повинен мати постійне колеґіяльне тіло довкола Глави нашої Церкви, тим більше, що своєрідні постійні президії й екзекутивні органи існують при латинських єпископських конференціях.

Порушено також номінаційну буллю кард. Кассаролі з приводу іменування владику Мирослава Любачівського Архиєпископом-Помічником для Верховного Архиєпископа Львівського і висловлено бажання, щоб нефортунні вислови знайшли десь таку офіційну інтерпретацію, яка б не нарушувала гідности Блаженнішого, як також поваги цілої УКЦеркви. В розмові було також згадано долю українців греко-католиців у Польщі і їхні душпастирські потреби.

Авдієнція у Кард. Рубіна тривала понад сорок хвилин і відбулася в приязній і щирій атмосфері. Розмова велася українською мовою з боку нашої делегації, а Кардинал-префект говорив по-польськи й українськи.

Представники УПСО і Крайового Товариства відбули ще ряд розмов з співпрацівниками їх Блаженства в Патріяршій канцелярії та в Українському Католицькому Університеті. При цьому виникла думка про потребу відбути мирянський конгрес восени 1981 р. в Римі, чим мали б розпочатися відмічення 90-ліття Патріярха.

Делеґати мали намір відбути розмови з присутнім у Римі Високопреосвященним владикою Мирославом Любачівським, Архиєпископом-Помічником. Помимо пороблених заходів, така авдієнція не відбулася. Владика замешкав в патріяршому дворі при храмі Жировицької Богоматері св. Сергія і Вакха, де також перебували на протязі днів мирянські делеґати.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>