Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Дещо із важніших подій

В публікаціях, виступах і програмі Патріярхального Товариства опираємося на найновіший важливий епізод — закінчення поїздки Патріярха Кир Йосифа І по країнах світу. Зв’язуємо наші надії на кращий майбутній розвиток і ролю нашої церкви з тими подіями, які під час цієї поїздки відбулися і які в душах вірних цієї церкви закріпилися. Надії на краще й обережний оптимізм опанували широкі круги нашого мирянства, яке в цій обережності очікує дальших позитивних кроків своїх владик. В їхніх руках бо була і є можливість закріплення і здійснення прав помісности їхньої церкви.

Вернувшись до Ватикану їх Блаженство мав першу зустріч з Папою Римським Павлом VI вже 22 червня цього року. Це було саме після більшого торжества складення Святійшому Отцеві побажань усіми кардиналами й допломатичним корпусом з нагоди свята Св. Павла. Друга зустріч з Папою відбулася 13 липня цього року.

Незадовго по виїзді їх Блаженства з Америки Філядельфійський Митрополит Кир Амброзій Сенишин виїхав до Риму. Згідно з поданням щоденника «Америка» ціллю поїздки Митрополита було передання їх Блаженству «дару любови» і обговорення других церковних справ. Це пресове повідомлення сповнило свою ролю тим, що запевнило і підкріпило віру мирян у їхніх добрих надіях на позитивні кроки Владики, і тим, що не говорило ні слова про другі цілі поїздки Митрополита, ані про другі його римські відвідини. Немає, здається, поважної причини на те, щоб їх скривити перед народом. Хіба що «Америка» має їх…

Два тижні після авдієнції їх Блаженства у Папи до нього прибув сучасний префект Східньої Конгрегації кардинал Філіппе, (француз). Не маємо докладніших відомостей про предмет цих відвідин, одначе з певністю можемо ствердити, що Кардинал Філіппе мав на меті переконати їх Блаженство, щоб він не скликав наступного синоду. З такою самою певністю слід ствердити, що Кир Йосиф І такі сугестії відкинув.

5 липня Кир Амброзій був спізненим учасником Богослуження по бл. п. Владиці В. Величковському в Римі, а 7 липня в суботу він мав авдієнцію у Папи. Щойно 8 липня, десять днів по приїзді до Риму, він мав зустріч із їх Блаженством Кир Йосифом.

Із дальшої хронології подій слід відмітити ревізиту їх Блажества Кардиналові Філіппе дня 21 серпня ц. р. Не відомо наскільки вона мала характер куртуазійний, а чи професійний, діловий. Одне, дуже замітне при цій справі, це цілковита мовчанка усіх наших трибун, громадських і пресових, про візиту Кардинала Філіппе у Патріярха та про її евентуальний предмет. Аж дивно і соромно стає, що після таких недавніх обильних бенкетів, урочистих концертів, низькопоклонних заяв і просторів задрукованих редакторських шпальт нібито для прав і помісности церкви, не стало раптом ні одного голосу тоді, як його конче треба, мимо того, що про цю візиту широко говорено в країнах Америки і Европи. Об’єктивний мирянин мусітиме визнаватися в тому, хто з діячів здібний лиш заняти місце при президіях вітальних комітетів і з опортунізму тарабанити патріярхальну бутафорію, а хто дійсно слідкує, займається і працює в стосунку до критичних моментів нашого церковного життя.

Поділитися: