Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Деякі завваження до листа о. Фелікса Фігурека

Дякую Вам, о. Фіґурек, що Ви дозволили собі до «бульварного журналика» написати листа, якого надруковано на іншому місці без змін. Прочитав з увагою Вашого листа у якому від початку до кінця пишете, що пишу і поміщаю статті у журналі «Патріярхат» неперевірені з дійсними фактами і неправдиві. Звичайно, випадки можуть траплятись, але якщо таке трапляється, то запевняю Вас, що такого ні свідомо, ні пляново не роблю.

Пробував у Вашому листі побачити конкретний факт, на який Ви вкажете, що ось це, не відповідає правді. Щось подібного у Вашому листі не побачив. Прочитав доклано листа і Ваші твердження, що ми друкуємо неперевірені і неправдиві статті, не побачив на них, себто на ці твердження, відповідних доказів. Ви навіть не зробили спроби, щоби назвати конкретні факти, що були надруковані у журналі, як неправдиві і не подали своїх правдивих. Отже з того випливає, що читач має вірити Вам на

слово, що журнал по відношенні до подій на церковному полі в Австралії пише неправду. Для цього, щоби побачити де є правда непотрібно пояснень.

Отче Фелікс, Ви пишете у листі: «…бульварний журналик, який для того щоб привернути увагу читачів, публікує неперевірені плітки та вносить розкол у нашу Церкву не тільки в Австралії, але й в усьому світі». На іншому місці у Вашому листі є наступне твердження: коли не маєте правдивої інформації щодо нас у Австралії, коли не можете бути об’єктивними, то краще не беріться щось писати…».

Отче Фелікс, Ваше зацитоване твердження про інформацію і об’єктивність, чи подумали Ви самі про себе, чи часом Вам не бракує справжньої інформації й об’єктивности? Ось Ви пишете про сплітки і не називаєте ні одної. Ви також твердите, що журнал вносить «розкол». Чи справді «журналик», якого Владика Петро сконфіскував два числа і не допустив до читачів на терені Австралії спричинився до розколу не тільки в Австралії, але у всьому світі? Отче Фелікс, чи Ви застановились над тим, чи Ви провірили і чи Ви запитали Владику Петра і мирян в Австралії, як це справді було? Якщо б Ви були це перевірили, то такого б не написали. Також були б не написали наступного Вашого запитання: «Якщо Ви дійсно хочете претендувати на об’єктивність та всесторонність, то чому ніколи не писалося, в якому стані Владика Петро перебрав єпархію в Австралії? Чи така реальність не підходить Вам і не вкладається у пляні знищення нашого Владики…». Шкода о. Фелікс, що Ви не продовжили думки і не сказали у якому стані була єпархія, коли перебирав Владика Петро… З духу і змісту Вашого запитання випливає, що була у катастрофічному стані, а Владика Петро прийшов її рятувати!

Отче Фелікс, мені не відомо, як довго Ви є на австралійському терені. Мені відомо з преси і різних публікацій, що піонером й організатором релігійно-церковного життя на австралійському терені був о. д-р Іван Прашко, якого згодом Апостольська Столиця призначила екзархом. Владика Іван Прашко разом з священиками і мирянами майже з нічого побудував низку церков і розбудував мережу релігійно-церковного життя в Австралії. За його взірцеву і віддану працю Апостольська Столиця піднесла Екзархат УКЦеркви в Австралії до Епархії. Нам відомо, що Епархія УКЦеркви в Австралії належала до одної з кращих наших Епархій у діяспорі. Владика Петро не перебрав довгів Епархії, але навпаки успадкував обильну епархіяльну скарбницю.

Ні журнал «Патріярхат», ні я особисто, як його редактор не мав і не маю плянів будь-кого нищити, також журнал не вносить «зерна ненависти». Журнал «Патріярхат» все старався писати правду, а Ви о. Фелікс, добре знаєте, що правда коле в очі. Якщо на сторінках журналу вкрались неправдиві інформації, то ми все мали і маємо відвагу признатись до помилки і вибачитись. Обстоювати правду не є легко, але це нас не лякає, переконано вірю, що правда скоріше чи пізніше все переможе.

Під час зустрічі, що відбулась, на прохання Владики Петра, під час другої сесії Патріяршого Собору УКЦеркви у Львові, я особисто просив Владику Петра, щоби подав свої завваги до опублікованого Відкритого листа Владики Івана і назвав, що там було написано не згідного з правдою. На жаль редакція не одержала від Владики Петра жадних зауважень до цих справ.

Молю Всевишнього Господа Бога, щоб Вам, о. Фелікс, допоміг бачити правду. Запевняю Вас, що не маю ні до Вас, ні до Владики Петра жадної ненависти. Не зашкодило б, не тільки на словах, але практично в житті стосовувати найбільшу Божу Заповідь — Любов… і щоб слова Господньої молитви»… і прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим… здійснювали у житті, бо це є одинокий і правдивий шлях християн.

Остаюсь з християнським привітом

у Христі Господі
Микола Галів

Поділитися: