Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Дітройт у поклоні Патріярхові

В неділю 28 жовтня 1984 р. Відділ Українського Патріярхального Т-ва в Дітройті при співпраці всіх українських католицьких парафій цілої метрополії вшанував Патріярха Йосифа жалобною академією, яка відбулася в авдиторії української середньої школи. В день похорону Патріярха, 13 вересня, та в сороковий день від його смерти, 17 жовтня, в усіх церквах метрополітального Дітройту відслужено Божественну Літургію за спокій його душі.

Академія почалася коротким словом голови Патріярхального Відділу інж. Миколи Кунинського, який просив приявних вшанувати пам’ять покійного однохвилинною мовчанкою. Тоді Марія Лісовська виконала на фортепіяні «Похоронний марш на смерть Героя» Бетговена, а про перші дні Патріярха Йосифа на волі в Римі говорив о. ігумен Вернард Панчук, ЧСВВ. Він згадав про приїзд Блаженнішого до грецького василіянського манастиря в Гроттаферрата 9 лютого 1963 р. та про його перебування там на протязі двох тижнів.

В дальшому Христина-Романа Липецька, наша відома співачка, виконала при фортепіяновому супроводі М. Лісовської «Богородице діво» А. Гнатишина, «Молитву» І. Соневицького та уривок з «Месії» Ф.Гендля. Довгу доповідь на «Найбільше діло Патріярха Йосифа» — патріярхат,— мав д-р Б. Лончина. Доповідач представив коротко змагання нашої Церкви за патріярхат від 1583 р.). аж досьогодні, підкреслив змагання Патріярха Йосифа в цій справі і його ясну думку про український церковний ідеал та мужність боронити його. Закінчив довшою цитатою із «Завіщання» Патріярха на тему патріярхату.

Заля була прикрашена великим портретом Блаженнішого пензля Е. Козака та чудовими квітами й свічниками, чим займалася п-і Надя Кунинська. На закінчення академії учасники відспівали пісню «Боже Великий».

Б.І.Л.

Поділитися: