Багато говориться й пишеться у нас про те, що миряни — невичерпний, але на жаль дуже мало використовуваний запас сил Церкви. Говориться, пишеться, але в практичному житті так мало діється… І ось радісним тоном звучить звіт учительки п. Галини Кіт із Івано-Франківська, яка із власної ініціятиви піднялася духовної опіки над дітьми при місцевій школі. Ось її лист, адресований «Дорогі Брати й Сестри!» — а ними може бути кожен із нас…
«Звертається до Вас вчителька основ християнської моралі Івано-Франківської школи ч. 24.
Ось уже майже шість років ми, українці, маємо вільну державу, але щоб вона зміцніла, треба прикласти немало зусиль. Бо Україна переживає зараз затяжну економічну й духовну кризу, як наслідок комуністичного режиму. Нас дуже хвилює доля молоді й дітей.
Із 1990-го року Господь мене покликав до апостольської праці. Свою працю я почала у нашій школі. З моєї ініціятиви були введені лекції «Основи християнської моралі, де я мала можливість катехизувати дітей і навчати основних правил християнської етики. Мій досвід перейняли інші вчителі із інших шкіл.
Наша школа стає базою вивчення основ християнської моралі для области та інших околиць України. Крім навчання у школі ми залучуємо дітей у позашкільний час до праці у Марійській Дружині, організуємо паломницькі поїздки до святих місць, виступаємо перед жителями міст і сіл области.
Посилаємо вам фотографії та відео-стрічку із нашої роботи. Ці діти, яких побачите, пройнялися духом християнства та є прикладом для своїх ровесників.
Звичайно, наш рівень дуже аматорський. Він був би набагато вищим, якби ми мали хоч якусь фінансову піддержку з боку державних структур. Зараз наша мета — створити при школі духовний центр, де діти могли б вчитися, відпочивати та приготовлятися до місійної праці.
За цих декілька років своєї праці бачу її плоди. Школа вирізняється своїм духовним ростом та виховним рівнем, тому, що працюємо у тісному контакті з Церквою та іншими католицькими організаціями.
У своїй роботі я відчуваю велику підтримку сім’ї: дочки є активними учасницями програми (15-річна Леся і 9-річна Оля), а чоловік, інженер меблевого комбінату, допомагає в організаційних та господарських проблемах. Силами нашої сім’ї були зорганізовані паломництва по Україні, до Люрду та Фатіми.
Для створення вище згаданого духовного центру нам потрібна відео-та авдіо-апаратура, електронний відтворювач музики, друкарська машинка, копіювальна машина, духовна література та інше.
Сподіваюся на співпрацю та зустріч з Вами.
З повагою
Галина Кіт.
* * *
Таких прохань дістаємо немало — бо ж зрозуміло, що зубожіла завдяки злій волі видних та невидимих ворогів, Україна, звертає очі за поміччю до все ж таки заможнішої діяспори. Зокрема у справах виховних, які, як знаємо, держава свідомо чи просто з необхідности — занедбує. А діти ж ростуть і нове покоління християн-українців-державників не повстане із порожнечі…
Адреса школи ч. 24: Івано-Франківськ, вул. Хіміків 1 Загально-освітня Школа ч. 24
Адреса п. Г. Кіт: м. Івано-Франківськ, вул. Ю. Целевича 20/10а тел. 28-19-55
