Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

До листа О. Бердника до Папи

Нижче містимо листа до Святішого Отця Івана Павла II, якого переслав через Патріярха Йосифа відомий український письменник Олесь Бердник, радше цей лист є від Ради Української Духовної Республіки під яким підписались крім згаданого Василь Стрільців, Петро і Василь Січко. Лист цікавий під багатьома аспектами, а зокрема релігійним. Це можна сказати, що сьогодні на релігійному пожарищі, де на протязі 60 років комуністичний атеїзм вогнем й мечем випалював, ліквідував, нищив і дальше ще нищить Христову Церкву в СССР і де тільки, а вона сьогодні будиться, родиться і виростає до нового оновленого життя. Проблема хрестика в Радянському Союзі про який ми писали в березневому числі не була і не є припадкова. Лист Олеся Бердника до Папи Івана Павла II є тільки потвердженням, непоборности Христової Церкви.

Цікаво, що Олесь Бердник у свойому супровідному листі до Патріярха Йосифа, який також друкуємо нижче; звертається до Блаженнішого, як «голови Української Вселенської Церкви», а на адресі було написано «Його Високопреосвященству Кардиналові Йосифові Сліпому Примасові Української Церкви», це значить, що Патріярх Йосиф є таки для всієї Української Церкви Главою, якого юрисдикція не обмежується до Києво-Галицької Митрополії, чи як свого часу і мабуть ще так зараз склонна думати Священна Конґреґація для Східніх Церков Галицької Митрополії, але сягає значно ширше — всіх українських вірних розкинених по цілому світі. Тут ідеться не про фізичну територію, але територію душ. Треба припускати, що пишучи листа Олесь Бердник не знав всяких комбінацій Східної Конґреґації, деяких наших єпископів, а зокрема єп. А. Горняка, ЧСВВ, але написав так, як відчував, називаючи Блаженнішого Примасом, що означає глава, себто перший по старшині чи правах.

В листі до Папи Івана Павла II О. Бердник підносить багато цікавих питань, а між ними також питання зрівнання в Церкві жінки. Бердник дає цікаву аргументацію, яка є логічна й переконлива. Хоч це момент також важливий і цікавий, але куди важливіше є те, що цим вказано, що там люди і тим самим Бердник до питань релігії підходять вдумливо з глибокою застановою. В його листі виявляється глибина думки в неповторному осмисленню. Бердник пише: «Чому звертаюся до Вас, Владико, хоч народжений і хрещений у вірі православній?! Для мене історичні розділення та розколення, які терзали Церкву Христа — ілюзорні. Вони лише результат маловірства та владолюбства». В двох коротких реченнях Бердник дає відповідь і заразом розв’язку питання. Якщо тільки на хвилину призадуматись над цими думками, як в них багато сказано! Залишаємо читачам мати свої власні думки і враження з прочитаного листа. Ми тільки зробили досить спорадично кілька натяків. На жаль, як ми дали до друку цього листа Пресова Служба ЗП УГВР подала вістку про те, що українського письменника Олеся Бердника заарештовано. Подаємо інформацію за Пресовою Службою ЗП УГВР.

— З України прийшла вістка, яка потверджує підозріння західніх кореспондентів про те, що на початку цього місяця арештовано українського письменника, члена Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінкських угод, Олеся Бердника.

Олесь Бердник народився 25-го листопада 1927 року в Херсонській області, брав участь у другій світовій війні. В роках 1945-1949 він студіював театральне мистецтво в Інституті ім. Івана Франка в Києві і працював актором в українських театрах. В 1949-1955 роках його ув’язнено в концтабори.

Після звільнення почав друкувати свої твори. В 1972 році його позбавили членства в Спілці письменників України за його громадську діяльність і за ухили від принципів т. зв. соціялістичного реалізму в літературі.

У 1977 році Бердник став одним із основоположників Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод, підписував документи Групи. Його викликали як свідка на процеси членів Групи, які сьогодні знаходяться в ув’язненню.

Олесь Бердник є теж основником Ради української духовної революції та Ініціятивної ради альтернативної еволюції.

Надійшли також інформації, що на протязі місяців серпня і вересня 1978 року у Львівській консерваторії, при вулиці Степана Бойка ч. 5, спалено унікальні архівні документи українського музичного мистецтва. Робилось це під претекстом інвентаризації архіву консерваторії. Це не вперше органи КҐБ нищать документи нашої історичної спадщини. Як відомо, в травні 1964 року спалили в Києві близько 600 тисяч архівних матеріялів та книжок Академії Наук УРСР. А ще в 1963 році у Львові спеціяльними апаратами для нищення друкованих матеріялів зліквідували архів і бібліотеку костела Єзуїтів, де було теж чимало українського книжкового фонду.

 

Ініціятивна Рада Альтернативної Еволюції
ALTERNATIVE EVOLUTION INITIATIVE COUNCIL
ИНИЦИАТИВНЬІЙ COBET АЛЬТЕРНАТИВНОЙ ЗВОЛЮЦИИ

Олесь Бердник
письменник, член Ініціативної Ради Альтернативної Еволюції.

Його Високопреосвященству кардиналові Йосифові Сліпому,
голові Української Вселенської Церкви.
Ватикан, Італія.

Владико! Рада Української Духовної Республіки, котра організована на Великдень 1978 року, надсилає Вам копію відкритого послання Папі Римському Іванові Павлові II. Ми прохаємо Вас підтримати нашу ініціятиву і допомогти її оприлюдненню серед українців та інших народів світу. Віримо, що дух спільноти переможе роз’єднання і наша Матір — свята Україна займе почесне місце серед спілки духовних націй землі. Ми також прохаємо підтримати ініціятиву скликання Конгресу Матері й Дитини, зв’язавшись з вірними Вашої Церкви, які підхопили цю ідею (Канада, Торонто, ав. Кеннеді, 10, Неоніла Мриц).

Кожна хвилина неповторна, тому ми з тривогою і надією будемо чекати скорої відповіді. Сподіваємося, що Ви знайдете можливість для такої відповіді.

З вірою і правдою РАДА УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОЇ РЕСПУБЛІКИ
Олесь Бердник, Петро Січко, Василь Стрільців, Василь Січко.

 

Його Святости Папі Римському Іванові Павлові ІІ, Ватикан, Італія

Відкрите дружне послання

Народжений і вихований у країні, де атеїзм є офіційною доктриною, я прийшов до Христа серед борінь і страждань, відчувши Його найжахливішу реальність. Він став для мене полум’яним Водієм душі, стрілою мого духу, суттю життя, архітектом нового світу радости й любови. І тепер, коли планета, ніби корабель, захоплений ураганом, повисає над прірвою загибелі, коли збожеволіло більшість лідерів держав та партій, громадячи в арсеналах руйнівну потугу, що її досить для знищення десятків планет, коли нікчемні ідеологічні амбіції ставляться вище, ніж доля сфери життя, — саме тепер пора людству звернутися до най реальнішої сили всесвіту, котрою «все почало бути», і котрою все тримається, — до Учителя Божого Завіту.

Чому звертаюся до Вас, Владико, хоч народжений і хрещений у вірі православній?!

Для мене історичні розділення та розколення, які терзали Церкву Христа, — ілюзорні. Вони лише результат маловірства та владолюбства. Дух єдиний напоює все, і Учитель єдиний простягає руки благовісні до дітей своїх, воліючи, щоб вони прозріли від сліпоти безумства.

Православна Церква, на жаль, безсила проявити будь-яку серйозну ініціятиву в сфері духовості. Причина відома.

Отже так сталося, що Католицька Церква покликана стати центром огненого відродження духу. Ваше обрання на престол Первоєрарха Церкви свідчить про вирішальний час Землі. Це — зоряний знак, Владико!

Як Ваш співвітчизник Коперник поставив у центр свідомости людства полум’яне світло, котре віками змушували кружляти довкола темної планети, так і Ви, Владико, покликані утвердити центральність Сина Людського — Сина Божого в духоеволюції всесвіту, вивести Його полум’яний образ із архаїчної ритуальності у живе творення нового світу.

Так сталося, що з вірою в Христа, з релігією зв’язано (в основному) поняття про морально-етичну суть людини. Тому авторитет релігії і не є всеохопний, що вона обмежилась мізерним аспектом життя і еволюції.

Христос не вихователь слухняних і смирних діток для Царства Божого, а вогняний вождь Божого творення і Божої битви з хаосом, з прадавнім драконом мороку.

На світі є лише одна проявлена сила, котра покликана і здатна утвердити в серці мільйонів вірних Христові душ альтернативні ідеї та рішення, спроможні змінити катастрофічну ситуацію планенти і відкрити епоху Христа — епоху Божого творення. Ця сила — Ваша Церква, Владико!

Я лише простий послідовник учителя, один з синів Христа, проте вважаю себе правомочним і зобов’язаним звернутися до Вас і викласти ті альтернативи, котрі стукають в моє серце і велять діяти. Повірте, Владико, що Ваше обрання і зоряні знаки епохи не випадкові і свідчать про останні можливості, які не вертаються, коли їх випустити з рук, з душі, з серця, з розуму!

Вірю в те, що Ви прислухаєтесь до голосу українських духовних ентузіястів. До Вас відкрито багато дружніх сердець і сміливих душ. Одвернутися від них — велика втрата!

Прочитайте наш аналіз світової ситуації, наші пропозиції і прийміть дружнє рішення — рішення первоєрарха церкви Христа!

Космоісторична ситуація

Владико!

Особливо тепер слід поставити питання, яке хвилювало древніх гностиків, Отців Церкви, мудреців усіх епох: — Хто ми і куди йдемо? Навіщо з’явився в цей кривавий світ Учитель? Невже лише для того, щоб вплести своє прекрасне серце у ганебну історію земного інферно? Щоб ще більше завдати болю вічним в’язням землі?

Новий заповіт дає однозначну відповідь шукачам правди. Преображення стукає в серце людей, Преображення і воскресіння, які Він полум’яним подвигом утвердив для світу. Чому ж люди сплять або захлинаються в кривавій калюжі замість того, щоб ринутися до рятівної дії?

Церква повинна стати чудоподібним смолоскипом Преображення, або щиро визнати, що вона повністю відійшла від Нового Завіту і стала служити володареві мороку.

Звичайно, можна прийняти загальновідому концепцію, що рішення знаходиться в руках Бога і від нас нічого не залежить. Такий підхід до лиця лише духовним сліпцям, боягузам і шахраям. Людина, котра несе образ і подобу найвищого, — не маріонетка і раб космічного диктатора, а син Духу — батька і Творця сущого. По праву спадкоємців ми можемо і зобов’язані взяти на себе місію Преображення світу і побудови нового космосу.

Така побудова вкрай необхідна і неминуча. Чому? Тому що ветхе творення, в якому ми живемо, спаплюжене, здегенероване і агонізує разом з втомленою сферою життя.

Що можна зробити з тими елементами буття, в середовищі яких ми перебуваємо? Як досягти того, щоб і «на землі було так, як на небі», відповідно до молитви Христової?!

Щирий погляд на ситуацію показує, що можливості трансформації в тому напрямку буття, який обрано світом, нема і не може бути.

Наше покоління успадкувало дух ненависті, роздору і безкінечного вбивства. Людство — в полоні історичного кошмару загальної мілітаризації. Апотеоз того кошмару — термоядерна зброя і промені смерті, а на духовному пляні — бомба лютості, розбрату і зла.

Всебічна мілітаризація свідомості, яка починається з дитячих військових іграшок у сім’ї, пронизала всю психосферу, породила страх, підозріння, а таким чином, привела до відсутності одного критерію буття.

«Співіснування», яке тепер пропагується, — безсиле, бо це — «співіснування» ворогів, що вичікують моменту для пожирання супротивника. Але навіть перемога якоїсь концепції і об’єднання світу силою чи хитрістю не дадуть рішення, бо самій можливості єдності завдано удару в найголовніших ланках буття.

Це — екологічний розгром біосфери, після якого природа вже неспроможна бути пластичним виконавцем творчого духу, енергетична вакханалія і виснаження, економічне зубожіння, що веде до смерті мільйонів людей в найближчі роки. Разом з тим ростуть апетити безлічі духовно незрілих людей, котрі ідею прогресу зрозуміли, як зростання спожи­вання, насолоди і комфорту. Місце і призначення людини в космосі не збагунто і майже ніхто про це не думає.

Безвідповідальні вчені та політики висувають альтернативи: штучна їжа, роззброєння, контроль над озброєнням, контроль над народженням, захист «середовища», переселення до інших СВІТІВ, СОЦІАЛЬНІ метаморфози (революційні чи еволюційні) з метою побудови «сяючого майбуття» і так далі.

Проте всі ці «альтернативи» — безвідповідальні та наївні. Вони виходять з тієї концепції, що «все — для людини», а отже — що природа є безмежне поле для експлуатації та помирання. Ясна річ, що перспективи гармонізації світу на таких засадах відсутні і ніколи не з’являться. Разом з тим катастрофа насувається — катастрофа всебічна. Вона матиме тотальний характер: геологічні катаклізми, ядерні конфлікти, повний розпад життєвої тканини землі і поразка духу людства у його спробі своє криваве, абсурдне буття, як правовірну модель, всупереч володінню духу єдності.

Багато віруючих радо ждуть таких апокаліптичних подій, бо вони нібито будуть підтверджені прадавніх пророкувань. Але дух любові велить діяти! Необхідно рятувати все, що несе в собі елементи єдності і Преображення.

Чи можуть сучасні державні партії бути ініціяторами еволюційних рішень — адже в їхніх руках велитенська потуга техногену, науки, педагогіки, важелі психологічного впливу на маси і планетарна сітка інформацій?!

Ні, вони не мають в собі творчої основи, щоб очолити завдання трансформації землі. І якби надія була лише на них, меч Немезиди неминуче впаде на серце людства! Ми мали досить терпіння чекати — чи виявиться серед сучасних вождів бодай одна постать, здатна взяти на себе вантаж Атланта! Такі постаті відсутні!

Так звані соціялістичні генерації, що виростали під прапорами волелюбних і революційних ідей, спаплюжили вселюдські надії і замість побудови світу краси й любови, нагромадили страхітливу піраміду з мільйонів трупів та черепів людей, крик і прокляття яких линуть до неба. Останні події в цих країнах показують, що ці структури повністю порочні, злочинні і не здатні до Преображення, — всі наші ініціятиви в цьому напрямку були відкинуті і викликали удари та репресії.

Ветхі капіталістичні структури Заходу та Сходу теж не виявляють тенденцій до відродження. Дух наживи і конкуренції, злочинності та цинізму оповив колишні демократії і вони зачахли. Під тягарем бездушності безповоротно гинуть скарби народного духу і торжествує лише золотий телець. Тому, звертаючись до Вас, ми звертаємось до «безумної» частини людства — до тих птахів духу, котрі вірять в світ правди і жадають його приходу на землю.

Наша надія — на парадоксальні і духовні рішення, та несподіваний прорив нових Божих сил творення на ниву буття. Такий прорив буде дійсно там, де, всупереч всім падінням і катаклізмам, збережено ім’я, заповіт і образ Учителя нового світу. Скарби залишені Учителем, відкриються в годину остаточної потреби, але слід відчути таку потребу.

Ось чому ми палко воліємо, щоб Церква вийшла з історичної самоізоляції, скинула з себе запилені, забобони покори, розбила барвні скельця древніх вітражів богостраху, які відгородили птаха душі від безмірного Божого простору, і очолила новий еволюційний цикл — цикл вогняного відродження землі.

Ми викладаємо кілька пропозицій, які, на нашу думку, повинні передувати грядущому переображенню.

Альтернативи

Владико!

Вас, безумовно, хвилює те, що впродовж тисячоліть служителі Церкви, проповідуючи Новий Завіт, жили і діяли так, як інші люди, душі котрих поглинуті потребами фізіології та прагматизму.

На це були свої причини — вороги Нового Заповіту всебічно і хитро підходили до здійснення сатанинського пляну — спотворити суть місії Христа.

І їм це, треба сказати щиро, дуже й дуже вдалося! Проте всі ворожі приманки випробувані, девальвовані і тепер слід повернутися до першосуті Нового Заповіту.

Владико!

Нехай Церква очолить всі еволюційні імпульси і прагнення. Не моралізувати, не лише висловлюватися з приводу того чи іншого явища а — дати взірець нового творення і нової свідомости.

Ось кілька альтернатив, котрі пропонують українські духовні ентузіясти, воліючи внести свою частку у спільний потік оновлення світу.

І. Об’єднання материнських сил планети.

Слід суворо визнати, що матір світу принижена в свідомості людей. Земна Церква також завинила перед суттю матері: жінка вважалась віками «посудиною диявола», нижчою істотою, вона не допускається в Святає Святих, не може бути священиком. А чому? Чи випливає це Заповіту Христа? Чи сказав Він хоч одне слово супроти повновартості жінки і матері? Навпаки, улюблені учні у Нього були жінки. І народила божественного Учителя земна Матір — найпрекрасніша жінка планети. І кожного мудреця чи злочинця також народжує матір і вже тим самим стає святая святих, бо скрізь її лоно здійснюється Божа Воля нового творення.

Мова йде не лише про відновлення повноправності Матері в сфері духу, а й про надання їй вирішального голосу у долі дітей своїх. Досі ніхто не питав і не питає у неї поради. А можна бути певним, що, якби від матерів світу залежало — бути чи не бути війні — на планеті ніколи не гриміли б вибухи бомб і снарядів. Всі так звані миролюбні ініціятиви сучасності виходять з надрів канцелярій урядів та партій — тобто, від самих мілітаристів, які, не вагаючись, кидають мільйони своїх громадян на поля смерті. Це означає, що вони базікають про мир лише з метою політичного камуфляжу, щоб прикрити свою вовчу морду овечою машкарою. Не можна допускати далі, щоб доля світу вирішувалася агресивним чоловічим полюсом — необхідно надати слово матері.

Ми пропонуємо скликати повноважний форум матері й дитини — форум Божої Матері, — який, обговоривши планетарну ситуацію, звернеться до всіх дітей своїх з ультимативною вимогою — зупинити протистояння і розпочати еру єдності та Любові. Лише Матір здатна здійснити цю акцію.

Владико!

Церква повинна взяти на себе цей обов’язок — скликати форум Божої Матері. Голос Першоієрарха Церкви був би вирішальний у цій справі.

Ми пропонуємо провести форум у Вифлеємі, там, де у світ з’явилося Боже Дитя. Якщо будуть заперечення політичного характеру — зібрати Матерів можна в Римі. Така консолідація материнських сил землі буде вирішальна у справі гармонізації світу.

ІІ. Народження Духовних Республік

Українські духовні ентузіясти висунули ідею Духовних Республік, які виникають у надрах сучасних державних структур і кличуть народи перейти від диктату економічних ідеологій до примату духовності у всіх сферах планетарного життя.

Ми створили раду Української Духовної Республіки або святої України, і закликаємо всі народи йти цим шляхом. Головний девіз ініціятиви: «Хай і на землі буде так, як на небі». Найкращі ідеали сина людського, відображені в його молитві, не утопія — а необхідність сучасності. Не чекати пасивно приходу царства Христа, а творити його подвигом кожного дня.

Церква має силу і повноваження — очолити творення Духовних Республік. Хай при Церкві виникне нова Спілка Об’єднаних Народів — Братство Духовних націй. Не ООН, де під машкарою об’єднання збираються вороги, готові пожерти один одного, а Божа сім’я, у якій кожне дитя — повноправне і улюблене.

Владико! Народи ждуть такої ініціятиви. Підхопіть її і передайте поневоленим народам та племенам. Безліч скривджених і узурпованих народів у світі, які мають глибинні духовні скарби, готові ввійти у світ дії. Допоможіть тим силам народитися і Божа сила освятить це починання.

Можна ще раз підкреслити — не примат економіки, який перетворив людство у зграю лютих хижаків, — а примат духу, котрий передбачає воскресіння змертвілого серця мислячої істоти землі. І Церква в особі своїх ієрархів повинна першою дати вражаючий приклад одухотворення і оновлення.

ІІІ. Альтернативна Еволюція

Ми пропонуємо ще одну ініціятиву, яка спрямована до повного переображення світу по закону краси, радості й любові.

Ідея Алтернативи полягає в тому, що сучасний цикл еволюції землі при якому панує закон взаємопожирання, паразитизму, смерті, а на рівні людини мислячої — закон ідеологічного герцю, — такий цикл є періодом страшної космічної хвороби Біосфери, вірусом якої став дух сатани, ким би він не був реально — зрадливим архангелом чи ядром розпаду першосубстанції!

Тверезий погляд на космоісторичну ситуацію показує, що марні всі спроби гармонізувати саме ці елементи біосфери. Ідея «захисту середовища», збереження ресурсів тощо — є лише продовження агонії і тяжко хворого духу землі. Оздоровлення полягає в повній альтернативі, про яку ми повідомляли Об’єднані Нації і яку замовчують Державні структури.

Ось її суть.

Людина, як Син Бога і дитя матері-природи, може й повинна очолити Нове Творення понад законом сатани — законом взаємопожирання і розпаду, що його ми вважаємо «нерушимим законом космосу». Навіть тепер, в умовах грізної ситуації, вагітної всебічною загибіллю, є можливість вирішальної трансформації.

Створення в усіх країнах Братерства Альтернативної Еволюції, а де можна — Зон Альтернативи, де ентузіясти Преображення біосфери та психосфери вестимуть всебічну роботу по одухотворенню життя, психіки, науки, техніки, педагогіки. Фауна і флора планети прийме участь у космічному експерименті — нижче творення, як говорив святий Павло, «стогне разом з нами, очікуючи визволення»… Природа одразу відчує, коли людина відмовиться від убивства і обере Божий шлях любові та всеоб’єднання.

Церква має досить сил і засобів, щоб реально підтримати цю ініціятиву. Якщо ентузіясти Альтернативної Еволюції приймуть на свої плечі тягар Преображення, сила Христа напоїть цей імпульс і оросить цілющим дощем пустелі землі.

Пророцтво Ісаї не є пустою фантазією: гряде час, коли людина з пожирателя молодших братів своїх перетвориться у ведучого ініціятора і старшого брата, щоб вивести всю страждаючу плоть і пригнічений дух життя з глибин сатанинського інферно!

Владико!

Ми закінчуємо свого листа в палкому сподіванні, що наші ідеї будуть підтримані і оприлюднені, бо це ідеї, породжені духом Христа.

Ще раз скажемо всім, що протистояння, сутички, суперництво — марні! Вже все було! Вже все девальвовано! Все згиджено! Потрібна альтернатива. Вона полягає у правильному вольовому виборі.

Потрібна хірургічна операція враженого світового організму — до того ж операція безкровна. Видалити з тіла людства пухлину ідеологічного двобою, щоб гармонізувати психосферу. Абсурдно воювати за порохняву слів — нас чекає творення радісного космосу — саме такий Заповіт Христа: «Сотворите більше, ніж я сотворив, бо я йду до Батька».

Отже прокладено шлях до джерела: життя і від людей залежить — куди вжити дорогоцінну вологу: для вирощування дерева радості, чи бур’янів роздору, як було досі?!

Владико!

Серед грому нерозуміння і злоби хай Церква очолить всі основні еволюційні течії: пізнання, творчість, містику, педагогіку, соціологію, футурологію, психологію… Коротко, весь еволюційний потік духу!

І не диктатура священницької ієрархії, не теократія, — а духократія, водійство духу у всіх сферах Божого творення нового світу.

Космічні польоти і контакти, заглиблення в інші світи — світи Божої багатомірності — будівництво нового життя і нових стосунків між народами — хай всі ці грандіозні космічні завдання не залишаться поза увагою Церкви. Бо що може світська наука і творчість, коли вона позбавлена духу Божого, а має на меті лише досягнення утилітарних потреб сьогодення?!

Лише йдучи за голосом Божественного Учителя, можна здійснити заповіт духу, котрий отримала людина після того, як Божа сила стала спочивати.

Ми маємо космічний талант, безмірну цінність духотворення, можливість побудови нового космосу. В що ж ми перетворили його? Закопали в мертвотну землю ілюзій!

Нині — час відродження і останній іспит. Треба повірити голосу духа! Епоха любові, яка гряде, вимагає повного розкуття всіх еволюційних сил і прагнень, свободи дії, думки і чуття.

Імператив закону і примусу повністю зганьбив себе і дискредитував. Нині — час радості і свободи!

Владико! Зоряні знаки велять: хай Церква прокинеться до рятівної Божої дії. Не очікування приходу Христа (Він давно прийшов!) а могутня побудова Його братерства — спілки духовних республік. Сім’ї всіх народів і племен!

Владико! У Церкви мільярд вірних духовних громадян — більше ніж в Китаї. Різниця одна — громадяни Церкви мають єдиного вождя, котрий є суттю життя. Ця різниця дає ту перевагу, що всі підвалини Божого творення, які закладе Церква в новому космосі, стоятимуть вічно, і всі потуги сатанинського інферно не зрушать їх, не сколихнуть!

Владико!

Ми чекаємо Вашого слова, Вашої дії. Хай Учитель Нового Заповіту буде свідком того, що наші прагнення йдуть з глибини серця і сповнені щирості.

З вірою і правдою — О. Бердник

 

Поділитися: