Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

До проблеми новотворів, що мають сприяти за встановлення Патріярхату УКЦ

Кожне нове підкріплення, кожне нове звено у змаганні за патріярхальний устрій Української Католицької Церкви належить щиро привітати. Для такого ствердження не потрібно жадних пояснень. Проблема, за яку змагаємось є настільки широка, що вимагає зусиль не одиниць, але всієї української громади, а членів Української Католицької Церкви зокрема. Для справжної активної і щирої праці у мирянському зорганізованому русі за патріярхат є місце для всіх і тих, що вже на тому відтинку працюють від дев’яти років і для тих, які тількищо виявили охоту працювати. Ніхто нікого не відсував і немає права ні відсувати, ні відкидати від праці у змаганні за патріярхальний устрій — за патріярхат, бо ніхто не має на це монополю. Це загальна, не тільки українська католицька, але українська національна справа. Може декому здаватись, що таке ствердження не відповідає правді. Не вибираємось тут його аналізувати, але ті, що є іншої думки, як тільки трохи над цим вдумаються то напевно погодяться з нашим твердженням. Нам треба було зробити повище ствердження, бо деякі «ідеологи» від патріярхату на сторінках «Свободи» зробили закид у сторону Товариства за Патріярхальний Устрій УКЦеркви, що мовляв воно (читай Товариство) взяло собі на ці справи монополь і не дозволяє до цих змагань приєднатись тим, що дотепер були неактивні. Звичайно, це тенденційний і злонамірений закид, який не має жадного обоснування і не відповідає правді. Зрозуміло, що новотвори з «благословенням», чи «без благословення» такі, як торонтонський Координаційний Комітет за здійснення патріярхату, який з ніким нічого не координував, чи чікаґська Краєва Рада Українських Організацій США за Патріярхат УКЦеркви, чи останній, найновіший новотвір, що виріс, як печериця за одну ніч МКО, що означає Міжкраєвий Координаційний Осередок за помісність і патріярхат УКЦеркви важко зарахувати до нових звен у змаганні зорганізованого мирянського руху за патріярхат, бо вони поставали й творились з претенсіями і посмаком керуючих надбудов. Крім цього вони творились й поставали не для скріплення акції за патріярхат, але з метою її послабити.

Відомо для всіх, тоді коли поставали новотвори на терені США активно діяло і дальше діє Т-во за Патріярхальний Устрій УКЦеркви, що спирається на безпосередньому членстві мирян. Відомо також, що праця Т-ва багатьом, так деяким владикам, як і у свій час естаблішментові не подобалась. У зв’язку з тим роблено різні спроби, щоб працю Товариства якось зневтралізувати. В тому напрямі створено на партійній базі торонтонський Координаційний Комітет, який після далекосяглих і знеслих плянів скоро перестав не то щоб координувати, але й існувати. Щоб якось підкосити активну працю Т-ва за Патріярхальний Устрій зроблено чергову спробу і створено чікаґську Краєву Раду Українських Організацій США. Правда, тут бракувало одного «благословення», але всі інші були, себто від союзів, що церковними справами «не займаються», від УККА з головою церковної Комісії включно і від владик… Йшлось тільки про те, щоб вже нарешті в США здублювати Товариство за Патріярхальний Устрій УКЦеркви, внести серед мирян заколот, непорозуміння і розкол. Фактично такий був посмак цілої чікаґської афери. Крім цього розчислялось на те, щоб Т-во втягнути у полеміку і в такий спосіб відтягнути від власної роботи. Всі ці спроби не принесли сподіваних плодів, але внесли заколот серед громади. Ті самі організатори не давали справи за програну і зробили ще раз вилазку у Торонті, де за одну ніченьку сотворили МКО.

Справді, сьогоднішний мирянин, чи звичайний споживач хліба мусить бути добре поінформований і обізнаний, щоб: міг правильно розібратись хто є що і за що, бо ж до речі у всіх трьох новотворах повторюються ті самі особи з невеликими відхиленнями: д-р Ю. Пелех, д-р В. Маркусь, д-р М. Кушпета, д-р Ю. Городиловський, мґр. Є. Мастикаш, ред. М. Денисюк й інші. Важко устійнити котрі з повище названих новотворів ще існують, а які завмерли, чи може всі існують з тим самим персональним складом? Між повище названими, видними діячами є особи з пером, що можуть все написати, повинні подати потрібні вияснення, щоб пересічний споживач хліба міг бути ознайомлений, як маються ці справи. До постання новотворів мирянин на терені США знав, що існує Т-во за Патріярхальний Устрій. Нажаль, після постання новотворів мирянин є розгублений.

Було б цікаво довідатись чому МКО з благородними цілями постав засекречено — потаємно не тільки від української громади, але й від керівних діячів мирянського руху? Цікаво, що така глобальна організація МКО постала за одну ніч і то у приватній хаті пані Ковальської? Цікаво було б довідатись, як це сталось, що ця глобального характеру конференція в пані Ковальської була під протекторатом Владики Ісидора і чому Владика так дуже турбувався, щоб вона (конференція) одержала обов’язково благословення від Патріярха Помісної УКЦеркви Блаженнішого Кир Йосифа? Кажуть, що на цій таємній нараді були заступлені всі мирянські організації. Було б цікаво знати, якщо це не є таємниця, які мирянські організації були заступлені?

Як довідуємось з достовірних джерел то їх Блаженству, Блаженнішому Кир Йосифові було сказано — Владико ходіть поблагословити нараду на якій заступлені мирянські клітини США і Канади. Мабуть злі язики поширюють вістку, що на конференції в пані Ковальської у Торонті були тільки ініціятори конференції з Чікаґа й Торонта. Правда, присутність д-ра М. Марунчака, що є головою Краєвої Ради Українських Організацій за Патріярхат у Канаді не можна зачислити, бо він був приїхав на з’їзд Українських Письменників «Слово» у Канаді і організація, яку він очолює не приступила до МКО.

Ми всі добре знаємо у якій ситуації знаходиться наша Церква. Нам у жадному разі не потрібна диференціяція, але поєднання наших сил. Ми знаємо добре, де в тій ситуації стоять наші Владики, які так в США, як і Канаді за малими виїмками діють одинаково. Різниця є тільки в тому, що мирянський рух в США поставив Владикам виразне питання, тоді коли в Канаді того не сталось, бо там немає міцного й незалежного мирянського руху. Якщо підкреслюємо — існує потреба поєднання наших сил то не маємо на увазі поєднання новотворів, бо ж у всіх трьох новотворах є ті самі люди і вони постали не для скріплення, але послаблення мирянського руху. Вони спричинились до замішання. Дехто може подумати, що наші твердження є безпідставні. Пригляньмось ближче.

1. Ініціяторам новотворів було відомо, що є організований мирянський рух і творити в тій ситуації ще щось паралельного, нову організацію, байдуже під якими вивісками не є для посилення справи за яку змагаємось, але навпаки — послаблення.

2. Тим самим ініціяторам також було відомо, що для краєвих Товариств за Патріярхальний Устрій УКЦеркви вже існує центральна надбудова під назвою Світове Т-во…, що постало за згодою й благословенням Блаженнішого Кир Йосифа і в той час творити другу паралельну надбудову не зроблено для скріплення, але навпаки — послаблення.

3. Ініціятори заявляли, що , мовляв, на церковному полі вже наладналось, що владики змінили свою настанову до організаційного завершення УКЦеркви патріярхатом, що в дійсности не відповідало правді. З якою ціллю це робилось? Чи це мало скріплювати мирянський рух? Зрештою саме життя дуже скоро виявило неправдивість повищих тверджень. Вважати це за тактичний крок, якось не підходить. Розчисляти, що в такий спосіб можна буде собі з’єднати прихильність владик є наївністю.

Хоч як важко оправдати кожний крок, що іде на здублювання зорганізованого мирянського руху то все ж таки можна б було якось і з тим миритись, якщо б вони були висунули хоч дійсну програму праці, а то і цього немає. Отже з ким і про що говорити, хіба бавитись в забаву «консолідації»! Це їх ціль. Так, тепер ініціятори новотворів наголошують — дивіться, ми пробуємо з ними говорити, договоритись, хочемо згоди — єдности, а вони не хотять з нами говорити. Наперід натворили, а тепер будемо договорюватись. Це є тільки вияви нашої вбогости. Ініціятори з Чікаґо стараються наводити лад, злагоду, єдність і т. д. в краєвому і міжнародному засягу, але чомусь неспроможні цього зробити в себе під носом. До сьогодні не могли договоритись з своїм Владикою і побудували ще одну церкву? Краще починайте від своєї парохії святих Ольги й Володимира і договоріться з парохією св. Миколая, а після того беріться і до глобальних розв’язок.

Поділитися: