Двосторонні переговори між делегаціями Святого Престолу і Московського Патріярхату

Широкому спектру проблем, пов’язаних з врегулюванням стосунків між українцями католиками і православними України були присвячено двосторонні переговори між делегаціями Римського Апостольського Престолу та Московського Патріярхату. Ця чергова зустріч, 7-8 травня ц. р. в італійському місті Барі, проходила в рамках щорічних двосторонніх зустрічей між обома Церквами.

Делегацію Святого Престолу очолив Президент Папської Ради єдности християн Кардинал Едвард Кассіді. На чолі делегації від Московського патріярхату був голова Департаменту Зовнішніх церковних відносин Московського Патріярхату митрополит Смоленський і Калінінградський Кирил.

До складу католицької делегації також увійшли: секретар папської Ради Єдности християн П’єр Дюпрей, заступник секретаря Папської Єдности християн Жан Клоде Періссе, єпископ-помічник Львівської Архиєпархії УКЦ Василій Медвіт, єпископ-ординарій Мукачівської Української Католицької Єпархії Іван Семедій, протоігумен отців-редемптористів о. Михайло Волошин, о. д-р Андрій Онуферко.

З православної сторони у зустрічі взяли участь: єпископ Донецький і Маріюпільський УПЦ МП Іларіон, представник департаменту Зовнішніх церковних відносин Московського патріярхату протоієрей Віктор Петлюченко, співробітник Департаменту Зовнішніх церковних відносин Московського патріярхату ієромонах Іларіон Алфеєв, ієрей Георгій Зяблічєв, секретар Мукачівсько-Ужгородської Православної єпархії протопресвітер Василь.

Обидві сторони відзначили необхідність активних дій на шляху до примирення, і в ході зустрічі прийняли резолюцію із семи пунктів.

Першим пунктом було вирішено активізувати зусилля з примирення і виключить будь-які форми насильства фізичного, словесного чи морального. Комюніке цитує з цього приводу уривок з Балмандської угоди, який пропонує відкинути все, що може вести до незгоди, сприяти поділу, розбрату і ненависті між Церквами.

Друге рішення стосується тих запитань, які виринають у вірних обох Церков стосовно значення і змісту Баламандської Угоди (Документ міжнародньої спільної комісії з теологічного діялогу між Католицькою і Православною церквами, підписаний в 1993 році в Баламанді). З цього приводу обидві сторони підкреслили, що було б доречним дати детальний теологічний аналіз еклезіологічних і пасторальних аспектів Баламандської Угоди, при цьому зазначивши, що цей документ не повинен стати «новим фактором поділу між вірними наших Церков».

У третьому пункті сторони визнали недопустимими факти появи у засобах масової інформації, особливо в церковній пресі, висловів, продиктованих духом націоналізму, соціяльної чи конфесійної нетерпимости, та закликали вірних обидвох Церков уникати напружених ситуацій та взаємообразливих постанов.

Четверте рішення вимагає, щоб розв’язання проблем проходило відповідно до церковних норм у дусі християнської моралі, відкидаючи будь які втручення у внутрішні справи протилежної сторони, в тому числі ігнорування принципів релігійної свободи і прав віруючих.

Проблеми врегулювання ряду конфліктних ситуацій, зокрема в Івано-Франківську і Львові, стало темою п’ятого пункту резолюції.

«У важких ситуаціях, пов’язаних із розподілом церковних споруд та майна, коли є один храм та дві спільноти, сторони повинні керуватися принципом більшости». У документі наголошується, що саме таке рішення було прийняте у 1990 році делегаціями Римського Апостольського Престолу та Московського Патріярхату.

В останньому рішенні йдеться про створення в Україні спільної робочої групи, яку очолюватимуть два єпископа — від УКЦ та УПЦ МП. Ймовірно це будуть єпископ-помічник Львівської архиєпархії УКЦ Василій Медвіт та єпископ Донецький і Маріюпольський УПЦ МП Іларіон. Така робоча група на думку учасників зустрічі, стане гарантом мирного співіснування двох Церков.

Коментуючи рішення цього зібрання. Кардинал Кассіді підкреслив важливість зустрічі в Барі: «Ми мали представників двох Церков з України. Постійно говорилося, що там є проблеми. Отож ми їм запропонували, — приїдьте і поговоримо разом, є добра нагода для цього».

Ділячись своїми поглядами на проблеми, які обговорювали учасники переговорів, Владика Василій Медвіт, зокрема, зазначив: «У мене склалися дуже приємні враження від зустрічі. Ми багато чого навчилися, багато що побачили, але найважливішим є те, що ми сіли за стіл переговорів разом з нашими православними братами, бо раніше це було неможливим. Еволюція взаємовідносин пішла вперед. Сама атмосфера зустрічі була дуже приємною. Те, що ми полагодили, — це інша справа. Може, хтось скаже, що це небагато. Але, на мою думку, як на початок – це добре».

Зняття міжконфесійної напруги в Україні має особливе значення у час, коли обидві церкви готуються до святкування Великого Ювілею 2000-ліття Різдва Христового. Залишається сподіватися, що результати зустрічі в Барі принесуть очікувані наслідки. В квітні 1996 року з нагоди святкування 350-ліття Ужгородської Унії Римський Архиєрей вже звертався до греко-католиків Закарпаття з проханням «мати мужність вибачити, бо це — милість, яку треба просити невтомно і постійно».

Галина Умблат

Мета, ч. 10 (106) від 10 червня 1997-го року.

* Передруковано з газети «Сівач», що з’являється у Стемфорді штат Коннектікат, за 22 липня 1997.