На доручення і за ініціативою Владики Василя Лостена з Стемфордської Дієцезії Галина Титла виконала іконостас для малої парафії Української Католицької Церкви Святого Духа у Савт-Дірфілді, Масачусетс, що її парохом є відомий прихильник українського патріярхату і відданий нашій Церкві о. А. У. Фльоріді. Урочисте посвячення іконостасу, виконаного Галиною Титлою, та відновленої церкви Святого Духа довершив Владика Василь Лостен і о.
А. У. Фльоріді при співучасті кількох священиків і численних вірних й гостей. Під час посвячення була присутня авторка виконаного іконостасу з ближчою родиною і приятелями.
Для парафіян церкви св. Духа у Дірфілді це було велике свято, а для Галини Титли посвячення іконостасу було великою зворушливою хвилиною, яка залишиться в її пам’яті на ціле життя. Поруч з цим слід підкреслити, що намалювання іконостасу є її великим особистим досягненням в її мистецькій творчості іконопису. Після відправлення архиєрейської Служби Божої і довершення українських обрядів посвячення відбулась спільна гостина.
Галина Титла, яка з юних років мала нахил до мистецтва, але в житті доводилось не одне перейти і не все можна було здійснити свої пляни.
Своє знання й знайомство з іконопиством завдячує свойому учителеві, відомому українському мистцеві, проф. Петрові Холодному, який побачив, що Галина має талант до малювання ікон. Петро Холодний дав їй теоретичні й практичні основи до іконопису і спрямував її у цьому напрямі. Галина Титла виявилась доброю ученицею свого учителя. Поза своєю професійною працею Галина багато часу, уваги й наполегливости віддала для теоретичного поглиблення знання про іконопис і присвятила практичному малюванню ікон, які виставляла на збірних виставках.
На конкурсі, що його улаштувало Об’єднання Українських Жінок у Нью-Йорку для намалювання образу св. княгині Ольги, ікона Галини Титли одержала високу оцінку. Це було для неї поштовхом дальше й більше працювати у ділянці іконопиства. Вона намалювала ряд ікон, які сьогодні зберігаються у приватних колекціях. Образ «Різдво», який є поміщений на титульній сторінці, зберігається в Українському Музеї у Стемфорді, Конектикат. В образі збережені приписи іконопиства, але виявлена її цікава і змістовна композиція та гарні кольори. В образі виразно видно її прецизність і докладність ведення ліній, які роблять образ майстерним.
Хоч Галина Титла вже була добре ознайомлена з історичним процесом й ідеологічним підложжям іконописного мистецтва та мала за собою певний досвід у практичному виконанні ікон, то все ж таки після того, як їй Владика Василь доручив намалювати іконостас у церкві св. Духа у Дірфілді, вона не тільки ще більше поглибила своє знання про іконопиство, але також і духово до цього наставилась, підготувалась і переродилась. Глибоке знання значення ікони і вагоме завдання, яке їй було доручене, мало великий вплив на її духову настанову. До речі, Галина знає, що в історичному минулому іконописцями були люди, що посвятились, виключно аскетичному життю — монахи, які під час малювання ікон застосовували вимагані закони — вони себе душевно очищували, перед тим постили і просили Всевишнього Господа Бога, щоб їх нагородив своїми ласками та щоб якнайбільше вдало відтворити образи святих. Тільки згодом, значно пізніше, почали малювати ікони світські люди.
Свідомість цих фактів визначувала Галині Титлі глибоке розуміння ікон і їх вплив на вірних та церковну ідентичність, а в цьому вона втілювала свою мистецьку творчість. Правдою є, що іконопис прийшов з Візантії, але незаперечним фактом залишається, що на Україні від одержав дещо відмінний, відрубний, питоменно український вислів та підкреслення. Це виявилось у кольориті, композиціях й духовому осмисленні. Іконописний твір повинен мати лагідний вплив і побожний вияв на вірних, діяти заспокоююче з підкресленням Божого — вічного і непроминального.
Під час праці над іконостасом Галина Титла здобула великий досвід і перейшла душевні переживання. Культ і незрівнянна сила впливу ікон у нашій українській Церкві залишили великий слід в історії українського народу і такими залишились досьогодні. До речі, це відчула Галина на собі підчас праці над іконостасом.
Іконостас, який виконала Галина Титла для церкви Св. Духа у Дірфілді, складався з ікон Ісуса Христа і Матері Божої, що розміщені по боках царських воріт. На дияконських дверях, що є по боках царських воріт, є ікони св. мученика Степана і св. Романа. Далі по боках слідують ікони св. Івана Хрестителя і св. Миколая. Поруч з іконостасом на бічних стінах розміщені ікони українських святих Володимира і Ольги. Над царськими воротами розміщено ікону Тайна Вечеря. На самих царських воротах є ікони чотирьох євангелістів і Благовіщення. На запрестольній стіні є ікона, на якій представлено Зіслання Святого Духа, а поруч — ікони святих архангелів Михаїла і Гавриїла. Крім цього, на тетраподі зображена ікона Матері Божої також роботи Галини. В загальному, це порівняльно монументальний мистецький твір.
Слід підкреслити, що Галина Титла, яка є активним членом Українського Патріярхального Т-ва, Відділ у Гантері, виконала вагому й велику працю, яка їй забрала багато зусиль, переживань і понад рік часу, але одночасно принесла радість, успіх і творче задоволення. Її мистецькі виконання ікон є акуратні й згідні з приписами іконопису. Галина у творчому опрацюванні ікон дала своє глибоке душевне і мистецьке втілення. Виконання іконостасу в церкві св. Духа в Дірфілді — це великий творчий здобуток Галини Титли в її мистецькій діяльності та цінне надбання парафії.
М. Г.
