Глава ПУКЦеркви в Канаді

Епархії офіційно вітали Його як патріарха
Всенародня маніфестація за патріярхат з патріярхом Йосифом І.

Владика Ісидор відмітив на бенкеті 4-го жовтня ц. р. в залі оо. Василіян. Вся патріархальна Торонтська єпархія помісної УКЦеркви, разом з представниками всіх українських громадських і церковних організацій, з ентузіазмом і глибокою пошаною та синівською відданістю вітала Блаженнішого патріярха Йосифа.

Патріярх прибув до Торонта в суботу, 2-го жовтня, ввечері. На летовищі Малтон вітали його: владики Ісидор, д-р Ю. Пелех — голова Централі українців-католиків Торонтської єпархії, д-р М. Кушпета — голова Комітету привітань, д-р О. Сокольський — голова Торонтського відділу КУК, радний В. Бойчук — від Міської ради Торонта, д-р Р. Малащук — голова Світового Українського Визвольного Фронту, п-і С. Савчук голова СФУЖО та ін. Діти в народніх одягах привітали патріярха квітами. Почесний шпалір творили дружинники СУМ і пластуни.

У неділю, 3-го жовтня, Патріярх відправив у церкві св. о. Миколая архиєрейську Службу Божу в сослуженні владики Ісидора, о. мітрата П. Хомина та численного духовенства, дияконував о. д-р І. Дацько, співав хор під дириґентурою проф. І. Ковалева. Перед Службою Божою відбувся врочистий акт переведення в сан мітрата о. М. Бутринського.

Патріярха привітали о. декан І. Сиротинський і владика Ізидор. Патріярх у своїй проповіді вказав на особливі завдання виховання молодого покоління в любові до рідної Церкви і народу.

Для привітання патріярха влаштовано на його пошану бенкет у понеділок, 4-го жовтня, у залі оо. Василіян, яка була вщерть заповнена. При вході найдостойнішого гостя привітав хлібом і сіллю о. Боніфатій Мальований — ігумен ЧСВВ, з участю протоігумена о. Віталія Підскального з Вінніпегу та місцевих монахів ЧСВВ. Поступивши на молитву до каплиці, Блаженніший Йосиф прибув в залю, яка оваційно привітала його довготривалими оплесками, а хор з церкви св. Димитрія під проводом о. Б. Мальованого — благодарною піснею. Діти Свято-Миколаївської Рідної Школи піднесли патріярхові букет троянд і виголосили привітальний вірш. Від усіх учасників зустрічі привітання передав голова Комітету д-р М. Кушпета, який керував програмою бенкету. У своєму слові д-р Ю. Пелех, від імені української громади сказав:

«Ваша найдостойніша особа є символом УКЦеркви страждальної, але нескореної». Репрезентуючи і очолюючи змагання за помісність і патріярхат УКЦ, Блаженніший Йосиф вчить нас, особливо молодь, як треба любити свій нарід і Церкву, працювати для них.

Владика Ісидор, вітаючи Блаженнішого від всієї Торонтської епархії, підкреслив, що наш батько і патріярх Йосиф «не пішов на совіт нечистивих», не покорився ворогові, а переніс важкі муки і страждання задля великої ідеї Української Церкви і за свій нарід, він є мучеником за Христову віру і правду.

Владика поінформував про пляни відвідин Блаженнішим парафій УКЦ в Онтаріо, посвячення церков та іконостасів. Його запрошують: митрополит Максим до Вінніпегу і владика Ніль до Едмонтону.

Любов і глибока пошана української громади до патріярха, виявлені в мистецьких виступах і привітальних промовах, кількакратне «многоліття» патріярхові, — глибоко зворушили Блаженнішого Йосифа. Він у своєму слові наголосив потребу єдности Церкви і народу, щоб мужньо глянути в майбутнє. Потреба тієї єдности, сказав Блаженніший, зібрала владик на похороні філядельфійського митрополита. Великим нашим досягненням є візита в президента Форда у Вашінґтоні. Там з’ясував важке положення Української Церкви і народу в СССР.

За президіяльним столом на бенкеті були з патріархом всі церковні і національні організації. Це був всенаціональний плебісцит за патріярхат ПУКЦеркви з патріярхом Йосифом І.

Патріярх в Етобіко

Патріярх Йосиф відвідав у п’ятницю, 15 жовтня 1976, церкву св. арх. Михаїла і українську громабу в Етобіко (передмістя Торонта), з владикою Ісидором. Перед церквою його привітали численно зібрані парафіяни під проводом свого пароха о. крил. Б. Остаповича та інших отців з Торонта. Вітаючи сердечно голову УКЦ, о. парох передав йому ключі до церкви. Від парафіян привітав його хлібом і сіллю п. Стельмах.

Блаженніший Йосиф посвятив іконостас і в своїй проповіді підкреслив гарні досягнення української громади. Співав хор під дир. Ст. Гарасовського.

Прийняття на пошану Блаженнішого патріярха Йосифа відбулося у домі ОУВФронту.

Д-р Малащук привітав патріярха від Світового Українського Визвольного Фронту і наголосив, що Визвольний Фронт дальше буде змагатися за патріярхат УКЦ та давати свою повну підтримку нашому мученикові за Українську Церкву і за український народ — патріярхові Йосифові, в його змагу за належні права і патріярхат УКЦ. Приявні кількакратними рясними оплесками переривали слово д-ра Р. Малащука, в доказ рішення іти з патріярхом Йосифом до постановленої ним мети.

Інж. В. Безхлібних у привітальному слові сказав:

«Сьогодні парафіяни церкви св. архистратига Михайла, члени Українського Дому ОУВФ ім. Тараса Шевченка, Ліґи Визволення України, Об’єднання Жінок Ліґи Визволення України, Спілки Української Молоді, Рідної Школи при цьому домі та всі ми тут присутні маємо особливу честь вітати голову нашої Помісної Української Католицької Церкви, довголітнього незламного в’язня московсько-большевицьких тюрем і концтаборів, мученика та ісповідника віри, страдника за Українську Церкву та народ, одного з найвизначніших живучих українців — Блаженнішого нашого патріярха Йосифа.

Ми, всі тут присутні знаємо про Ваші терпіння в неволі та Ваші досягнення на волі, терпимо Вашими терпіннями й радіємо Вашими успіхами.

Вороги нашої Церкви та нашого народу підкорили собі десятки народів, зломили опір тисячів людей, але не зуміли підкорити собі, зломити Вас, Ваше Блаженство!

Ви між нами, як свідок живучости, незламности й нескорености українського народу. Українська Помісна Церква та український народ потребують Вас, Ваше Блаженство, ще на довгі роки між собою, щоб ми всі — зокрема наша молодь — могли глядіти на Вас, мученика за українську правду, ісповідника віри та кріпитися у боротьбі за перемогу Божої правди та українського народу.

На многі літа, Блаженніший наш патріярше!»

На пошану Блаженнішого патріярха співав хор під дир. Ст. Гарасовського та дівочий хор Рідної Школи ім. Т. Шевченка під керуванням Христі Яріш, деклямувала і дарунок від дітей Рідної Школи передала учениця Емілія Стельмах.

Цю пам’ятну, історичну зустріч з патріярхом УКЦ закінчено відспіванням молитви «Під Твою милість».

У суботу, 16 жовтня патріярх ПУКЦ відправив Службу Божу для молоді Рідних Шкіл і Курсів українознавства в церкві о. Миколая. У неділю, 17 жовтня, Блаженнішого Йосифа маніфестаційно вітали в церкві св. Покрови, де був храмовий празник.

Цей довгий перелік парафій і місцевостей, де побував Блаженніший патріярх Йосиф, доповнюють ще відвідини Віндзору і Монтреалю на широких просторах Торонтської єпархії. У міжчасі він відвідав теж Клівленд у ЗСА. Це дає нам образ тих велетенських трудів і старань Блаженнішого патріярха для потреб Української Церкви і народу. Всюди він наголошує потребу любови і єдности, щоб перемогою завершити наші змагання.

Всюди народ щиро і сердечно вітає його, як патріарха Української Католицької Церкви і речника помісности.

Патріярх в катедрі Торонта

У п’ятницю, 22-го жовтня 1976 р. о год. 10.30 перед пол., катедральний храм св. Йосафата в Торонті відвідав Блаженніший патріярх Йосиф, щоби відправити Архиєрейське Богослуження для дітей цілоденної школи катедри.

Перед храмом зібралися діти, сестри Служебниці, сестри Місіонерки Християнської Любови, управа школи й учителі та миряни. Блаженнішого патріярха, що прибув у супроводі владики Кир Ісидора й єпископа-помічника Кир Михаїла, присутні привітали оплесками й відспівали «Многая літа».

У церкві Блаженніший патріярх Йосиф відправив Богослуження. Сослужили: владики Ісидор і Михаїл, о. мітрат В. Філевич, о. В. Шараневич. Майстром церемонії був о. д-р П. Стецюк. Дияконував о. О. Ґошуляк. Функції дяка виконували всі присутні в церкві під проводом Сестер.

У своїй проповіді Блаженніший патріярх Йосиф, візвав дітей до науки й пояснив, що в нинішньому світі неуки не мають жодних виглядів на краще майбутнє. «Зберігайте вашу українську мову й рідні обряди та звичаї. Тим причинитесь до розвитку і збереження українського народу й нашої Церкви», напоминав Блаженніший патріярх.

До св. Причастя приступили всі діти, Сестри, учителі й миряни.

Після Богослуження всі в храмі підходили до Блаженнішого патріярха й цілували хрест та покалічену московськими кайданами руку.

Відвідини Блаженнішого патріярха Йосифа закінчились прийняттям у парафіяльній резиденції.

Патріярх в Оттаві

Після відвідин Монтреалю, де Блаженнішого патріарха Йосифа, який прибув там у супроводі владики Ісидора, сердечно вітали священство і багатотисячні маси українського громадянства — вірних УКЦ, представників і членів українських організацій та установ, в тому дітей і молоді, наш найдостойніший гість прибув 26 жовтня до столиці Канади — Оттави.

В Оттаві Блаженніший патріярх Йосиф відвідав Апостольського пронунція та відбув зустріч з вірними УКЦ і українським громадянством у церкві св. Івана Хрестителя.

У четвер, 28 жовтня, на пошану патріярха відбулвся за ініціятивою посла д-ра Ст. Гайдаша обід в Парляментарному клюбі, в якому взяли участь представники уряду, члени парляменту та ігумен оо. Василіян. Завдяки сенаторові П. Юзикові відбулася зустріч патріярха з Джаном Діфенбейкером, якому Блаженніший Йосиф особливо дякував за його оборону прав українського народу на незалежність (виступ прем’єра Діфенбейкера в ООН) та оборону Української Церкви і політв’язнів у СССР. Це відмітила канадська преса, торонтський щоденний «Ґловб енд Мейл» помістив фото патріярха Йосифа з Діфенбейкером. У супроводі д-ра Ст. Гайдаша Блаженніший патріярх відбув розмову з прем’єром Трудо.

Едмонтонська єпархія вітає патріарха Йосифа

З Оттави Блаженніший отець Йосиф переїхав на Захід Канади, щоби відвідати єпархії Едмонтонську, Саскатунську і Вінніпезьку.

Едмонтонська єпархія, за підписом владик Ніля Саварина і Димитрія Ґрещука та д-ра М. Снігуровича, голови Централі українців католиків Едмонтонської єпархії, помістила в «Українських вістях» з 21.10.1976 офіційне привітання, підкресливши, що Едмонтонська єпархія матиме шану вітати голову нашої Української Католицької Помісної Церкви Блаженнішого патріярха кардинала Йосифа».

Отже Едмонтонська єпархія, так само як Торонтська, офіційно вітала Блаженнішого Йосифа як патріарха ПУКЦеркви.

У п’ятницю ввечері, 29-го жовтня 1976 p., приїхав на летовище Едмонтону патріярх Йосиф в супроводі владики Ніля Саварина та свого секретаря о. д-ра Івана Дацька. Ок. 400-на громада привітала їх Блаженство гучними оплесками при вході до залі привітань. Владика Ніль Саварин привітав Блаженнішого патріярха від себе, священиків та мирян, а молодь піднесла букет квітів. Були представники майже всіх організацій українського Едмонтону.

У суботу, 30. жовтня 1976, великий храм св. Йосафата був вщерть виповнений молоддю й старшими. Патріярх поблагословив свій народ трисвічником. Патріярх заохочував молодь до поглиблення знання наших культурних надбань, до стійкости в своїй вірі і службі народові.

По Службій Божій відбувся обід із священиками в залі катедри, а о год. 4-ій пресова розмова, яка казав Блаженніший. Були присутні репортери «Вестерн кетолік» та «Гомону України». Репортера «Ди Вестерн кетолік» цікавили такі питання: чому нам такий важливий патріярхат, чому домагаємося жонатого священства, скільки українців-католиків у Канаді, в розсіянні. Чи існує католицька Церква українського обряду в СССР і т. п. Вичерпні відповіді давав Блаженніший.

У розмові з представником «ГУ» Блаженніший патріярх підчеркнув потребу єдности, християнської любови й довір’я. Об’єднані в любові і довір’ю до себе єпископи, священики й миряни можуть доконати всього, що бажають. Наші вороги не хочуть патріярхату, це зрозуміле, але всім, кому дорога наша Церква, наш обряд, наш народ, патріярхат є проблемою життя й смерти. Треба мати свій невгнутий хребет, розуміння відповідальности перед історією й видержати на принципах помісности Української Церкви. Перемога за нами, бо правда з нами.

У неділю, 31 жовтня о год. 10-ій ранку, наші владики, священство, миряни з хоругвами удалися до резиденції, щоб запросити їх Блаженство на Богослужбу. Отець мітрат Ю. Ковальський привітав Блаженнішого патріярха Йосифа на порозі храму. Наші владики, мітрати, священики брали участь в св. Літургії на чолі з патріярхом. Церква виповнилась по береги. Архиєпископ УГПЦ Борис був присутній на Службі Божій. Патріярх Йосиф сказав проповідь. Звертаючись до владики Бориса, сказав, що «між католиками і православними немає жодної різниці. Вороги нас роз’єднали й нам роз’єднання накинули. Це робила Московія й Польща, бо їм це було на руку. В любові до Христа змагаймо до вирівняння Історичних промахів».

Патріярша Богослужба закінчилася піснею «Боже великий».

По обіді Блаженніший посвятив на цвинтарі св. Михаїла пам’ятник героям, що впали в боротьбі за волю України.

У понеділок, 1 листопада Блаженніший відслужив св. Літургію за спокій душі митрополита Андрея Шептицького в церкві св. Юрія Переможця і виголосив проповідь.

Того дня ввечері відбувся бенкет на пошану Блаженнішого в Домі Української Молоді. Також тут Блаженніший дав нам дороговказ. Хори «Дніпро», «Мережі» й діти школи св. Юрія виконали кілька пісень, а діти шкіл привітали нашого патріярха при столі. Потім слідували привіти. М. ін., був присутній і також вітав владика Борис від прав. українців. Головну доповідь мав владика Димитрій Ґрещук.

Від 1 листопада до свого виїзду, то є 5 листопада, патріярх приймав проводи церковних організацій, відвідав прем’єра Логіда і провінційну леґіслятуру та приймав представників КУК.

Патріярх в Саскатуні

В п’ятницю 5 листопада 1976, патріярх Йосиф прибув з Едмонтону з о. д-р І. Дацьком на летовище в Саскатуні, де його привітала українська громада під проводом владики Андрея, священики та ССлужебниці. На привітання патріярха вийшла зорганізовано молодь — СУМ, Пласт та Братство українців католиків і катедральний хор. Діти вітали цвітами, а хор відспівав грімке «Многая літа». Після короткої подяки, патріярх Йосиф від’їхав до єпископської резиденції.

В суботу, 6 листопада, Блаженніший патріярх відслужив св. Літургію для дітей міста Саскатуну і округи та уділив благословення в церкві свв. ап. Петра і Павла. Опісля був сніданок і стріча з дітьми у залі. О год. 7.30 ввечері була авдієнція членів управи Т-ва за патріярхальний устрій УКЦ. Приявні були пані: Анна Баран — голова, Анна Пасічняк, Стефанія Вовк; о. крил. Володимир Івашко, д-р Б. Роздільський, д-р С. Держко, д-р П. Курило, д-р М. Стадник і д-р В. Яшан, В. Шарко, Н. Зварич, Т. Пасічняк, С. Кузьма, Яр. Сиваник і М. Бойчук.

В неділю, 7 листопада у катедрі св. Юрія патріярх Йосиф відслужив св. Літурґію в асисті ієрархів та священиків, співав катедральний хор під дир. п. Святослава Чепиги. По Службі Божій відбувся бенкет у Центрі молоді, на якому п-і Анна Баран передала дар на Патріярший фонд в сумі $ 5, 000. По полудні Блаженніший патріярх, в асисті духовенства, поблагословив новозбудований дім св. Йосифа для немічних піонерів в Саскатуні. Дім ведуть Сестри св. Йосифа.

В понеділок 8 листопада патріярх Йосиф, в асисті духовенства, відслужив Архиєрейський Молебень в містечку Геффорд, Саск., та поблагословив Народній Дім при цій парафії.

У вівторок 9 листопада, Блаженніший патріярх відвідав дітей і уділив патріяршого благословення у школі в зах. частині Саскатуну. Ввечері відбулася зустріч з українськими студентами університету в Інституті ім. митроп. Андрея Шептицького.

В середу 10 листопада ввечері Блаженніший патріярх Йосиф від’їхав до Вінніпегу. Численна українська громада сердечно прощала нашого найдостойнішого гостя, який вже третій раз відвідав наше місто. На многі і благі літа, Блаженніший патріярше!

Патріярху Вінніпегу «Для нас ти єси Патріярх»

«В середу, 10 листопада, понад тисяча українців величаво привітали Блаженнішого Патріярха Йосифа на міжнародному летовищі у Вінніпегу. Патріярх прибув до Вінніпегу зі Саскатуну в год. 7:30 вечора і його на летовищі, крім тисячної громади, зокрема вітали пластуни, сумівці, українські ветерани та лицарі Колюмба. На зустріч і привітання Патріярха прибув також посадник Вінніпегу Степан Дзюба, який привітав Блаженнішого від усіх 550,000 мешканців міста та вручив йому пам’ятковий подарунок. Теж вітав Блаженнішого Патріярха Кир Максим Германюк, Митрополит УКЦеркви в Канаді. Після привітального слова о. проф. Івана Мельника, президента Централі Українців Католиків Манітоби, довше привітальне слово виголосив д-р Михайло Марунчак, голова Крайової Ради Українських Організацій за Патріярхат УКЦеркви. Кінцеве слово виголосив Патріярх Йосиф, дякуючи всім за привітання.

В п’ятницю, 12-го листопада, Блаженніший Патріярх Йосиф в супроводі Митрополита Максима відвідав цілоденну українську католицьку школу Непорочного Серця Марії, яка існує вже 70 років під проводом Сестер Служебниць. Обід того дня відбувся в манастирі Отців Василіян, де Блаженнішого вітали о. протоігумен Віталій Підскальний та консультор Рафаїл Мельник. В суботу, 13-го листопада, Блаженніший відслужив перед полуднем Архиєрейську Святу Літургію для шкільної молоді, а ввечері того дня взяв участь у бенкеті з нагоди 60-річчя Інституту Просвіти. В неділю, 14-го листопада, о год. 10:30 рано, патріярх в сослуженні Митрополита Максима та духовенства відслужив Архиєрейську Святу Літургію в катедральному храмі св. Володимира.

Патріярх на бенкеті Інституту Просвіти

У суботу, 13 листопада, Патріярх був почесним гостем на ювілейному бенкеті з приводу 60-річчя існування і діяльности Канадсько-Українського Інституту Просвіти, разом з митрополитом Кир Максимом і своїми секретарями — о. д-ром Іваном Дацьком і о. Петром Стецюком.

Блаженнішого патріярха вітали хлібом і сіллю та квітами. Господарем бенкету був п. Михайло Яремко, почесний голова Інституту. Блаженнішого патріярха привітав довшою промовою п. Мирослав Співак, голова Інституту Просвіти. Опісля привіти виголосили представники ОУВФ: мґр. Іван Іванчук — віцепрезидент КУК, пані Ярослава Іванчук — голова Комітету Українок Канади, п. Михайло Гембарський, голова відділу Ліґи Визволення України, панна Тереса Даревич — голова Об’єднання Жінок ЛВУ, п. Любомир Баняс — голова осередку СУМ, Осип Барвінський — голова дирекції кредитівки «Віра». Був привіт від Жіночого т-ва ім. княгині Ольги.

Довшу промову виголосив митрополит Кир Максим Германюк, про змагання українців за Київсько-Галицький патріярхат.

Про значення Просвіти на рідних землях і в Канаді, зокрема у Вінніпезі, говорив Блаженніший патріярх Йосиф. Він ґратулював усім тим, які вже 60 літ у Вінніпезі ревно працюють в Інституті Просвіти та 26 літ в Організаціях Українського Визвольного Фронту.

Промова о. крилошанина Семена Їжика

«Припала мені велика честь представити вам нашого надзвичайного гостя, Його Блаженства Блаженнішого патріярха Йосифа Першого, главу-первоієрарха Помісної Української Католицької Церкви.

Одного разу запитався Ісус Христос своїх апостолів: «За кого мають люди Сина Чоловічого?» Ті відповіли: «Одні за Івана Христителя, інші за Іллю, ще інші за Єремію, або одного з пророків». «На вашу ж думку — до них каже — хто я?» Озвався Симон Петро і заявив: «Ти єси Христос, Син Бога Живого!» (Мт. 16, 13-16).

Подібне питання ставить нам наш Найдостойніший гість, Блаженніший отець Йосиф: «За кого мене люди мають?»

Ваше Блаженство, різно Вас називають: «Галицьким митрополитом, Верховним архиєпископом, кардиналом, первоієрархом, ісповідником віри…»

«Ну, а за кого ви мене маєте?»

В імені тут всіх присутніх, я сміло й отверто заявляю: Для нас Ти єси Патріярх нашої Церкви й великого українського народу.

(Около 600 присутніх встали з місць і гучними оплесками та окликами «Слава патріярхові!» — з ентузіязмом одобрили заяву о. крил. Їжика.).

Господь Бог, що в своєму Провидінні покликав до життя український нарід і казав йому жити на грані двох світів Европи та Азії, обдарив його не тільки землею, текучою молоком і медом, але наложив на нарід український місію-післанництво: бути носієм християнства та стояти в авангарді боротьби за свободу народів і людини. Щоби це післанництво гідно сповнити, Боже Провидіння дає нам мудрих державних мужів і святих церковних провідників. Давав нам Бог князів, королів, гетьманів і провідників-революціонерів для народу, а для Церкви давав нам великих митрополитів: Іларіона, Петра Могилу, Веньямина Рутського, Андрея Шептицького, а тепер патріярха Йосифа Першого.

Ворог нам знищив національних провідників і церковних. Вбили Петлюру, Коновальця, Шухевича-Чупринку, вбили нам Бандеру!

Владик арештували і замучили, Церкву зліквідували, Україну поневолили. Над Україною і народом завис меч червоного Дамокля — «люд у кайданах, край у руїні»… І в це страшне лихоліття і горе, яке досі не існувало впродовж тисячолітньої історії, Боже Провидіння післало нам з далекої сибірської тайги каторжника, Вас, Патріярше, щоби Ви стали українським Мойсеєм і вивели наш нарід з большевицької неволі і запровадили до обітованої землі — вільної України.

Ваше Блаженство, Ви для нас є провідником не тільки релігійним, але й національним. Бо Ви все, що мали, віддали для свого народу. З печаттю Вашого духа наш народ піде в мандрівку століть. За Церкву й нарід Ви страждали 18 літ. Не в Римі, але на Сибірі, Колимі, Воркуті. Там Ви вже стали патріярхом! Своїм терпінням, мучеництвом, геройством, кайданами, своїм потом і кров’ю Ви освятили патріярхат помісної Української Католицької Церкви й там, на далекому засланні, Ви вже були інтронізовані на першого нашого патріярха! За те Вас народ полюбив, за те народ йде з Вами. А за ким народ, за тим є правда і перемога.

«Вокс популі, вокс Деї» — голос народу — голос Бога!

Також за Ісусом Христом пішов народ і тому Христос переміг і створив Церкву з мільйонами вірних. Проти Христа виступали тільки первосвященики, книжники і фарисеї. Вони бунтували народ і кричали перед судом Пилата: «Не маємо царя, тільки кесаря!»

Те саме діється тепер і з Вами, Дорогий Патріярше. Українські книжники і фарисеї кричать перед новітніми пилатами: «Не хочемо свого царя-патріярха, ми маємо чужого кесаря». Але вірний нарід український кличе: Ви, Блаженніший,є нашим царем, чужим кесарем служити не підемо! Але це не означає, що ми відрікаємося від Католицької Церкви, яка є під проводом намісника Христового. Ні! Ми тільки хочемо бути собою і мати суверенні права для Помісної Української Католицької Церкви, які нам законно і традиційно належаться!

Дорогий і любий наш Патріярше, ми з Вами, провадьте нас і жийте «На многая і благая літа»!

Пам’ятна зустріч в столиці Канади

Перебуваючи в Оттаві, столиці Канади, з кінцем жовтня ц. p., Патріярх ПУКЦеркви Блаженніший Отець Йосиф мав зустріч з теперішнім прем’єром Трудо, колишнім прем’єром Діффенбейкером та рядом інших державних мужів, при цьому також з лідером Проґресивно-консервативної партії Джовом Кларком, що й утривалено на цій фотознімці, на якій стоять (зліва): о. Л. Чайка, о. Петро Стецюк, дост. Джов Кларк, Блаженніший Патріярх Йосиф, посол Степан Папроцкі, сенатор Павло Юзик, посол Рей Гнатишин, Владика Ізидор Борецький, о. Я. Якубов та о. д-р Дацько.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>