Нижче подаємо уривки з статті: 41-ий Євхаристійний Католицький Конґрес і українці католики, що появилася у «Євангельському Ранку» за квітень-вересень 1976 р.
41-ший Євхаристійний католицький конгрес і українці католики
Від себе ми тут можемо ще тільки до цього додати: Ніяка розумна і справедливо думаюча людина не може бути байдужою до свавільного порушення Ватиканом прав до самоуправи Української Католицької Церкви. Тут уже порушується не тільки релігійні, але основні права свободи людини. Ці права їй надані Самим Творцем. До того це робиться тільки з однієї причини, щоб догодити атеїстичним тиранам і катам у Кремлі.
Можна і треба не погоджуватися українським євангеликам під зглядом віроісповідним з кард. Й. Сліпим, а тим більше з Ватиканом, але було б несправедливо, коли б не боронилося релігійних і людських прав українських католиків. Треба бути вірним духовій традиції великих духових батьків українського народу, як от хоч би Т. Шевченка, який написав поему І. Гус, в якій засудив ватиканські знущання над людським сумлінням, переконаннями і правами.
Не узагальнюючи цього, треба сказати, що є і між духовними і світськими провідними діячами особи здібні вислугуватися сильним та можним цього світа і своїм деспотичним примхам і сваволі.
В кожному разі справа зневаги Ватиканом одного з найвизначніших українських католицьких провідників і мучеників дійсно не є тільки справою самих українців католиків, але всього українського, шануючого себе, загалу, без огляду на віроісповідну приналежність.
