Авдієнція голови УПСО в президента України Леоніда Кравчука відбулась у вівторок, 6 липня 1993 р. Голова Українського Патріярхального Світового Об’єднання інж. Василь Колодчин мав 45-хвилинну розмову з президентом України Леонідом Кравчуком у Києві.
Метою авдієнції було поінформувати президента про церковні проблеми, зокрема про проблеми УГКЦеркви га просити його допомоги.
Головною темою розмови був Києво-Галицький Патріярхат УГКЦ, який був проголошений 1975 р. Блаженнішим Патріярхом Йосифом Сліпим, на жаль, ще і досі не визнаний Апостольською Столицею. Інж. Колодчин поінформував президента, що право на завершення УГКЦ Києво-Галицьким Патріярхатом було забезпечене документами, постановами Вселенського Ватиканського Собору ІІ.
Було вказано, що визнання Апостольською Столицею Києво-Галицького Патріярхату УГКЦ не тільки сприяло б кращому розвиткові нашої Церкви, але піднесло високо престиж УГКЦ і української держави. УГКЦ — це вікно в західній, головно католицький світ. Інж. Колодчин просив президента, щоб він і його уряд впливали на Ватиканську Курію, вказуючи, що визнання Апостольською Столицею Києво-Галицького Патріярхату УГКЦ є в інтересі українського народу.
Президент жваво цікавився цією проблемою та ставив цілий ряд запитань. Логічним продовженням цієї теми була справа посла України до Ватикану. Голова УПСО заявив всесторонню підтримку для влаштування української амбасади у Ватикані та рівночасно запропонував кандидата на цей важливий у світовій столиці християнства пост.
Другою гемою була регабілітація УГКЦ, яка була зліквідована Сталіним, за допомогою НКВД в 1946 р.
Реакція президента була така: «Я кажу вам і прошу переказати Кардиналові Любачівському, що я з великою приємністю президентським указом відміню наказ Сталіна чи його уряду, якщо такий офіційний наказ був. До цього часу наші люди не знаходять в цій справі жодних документів, і від вас я не одержав жодної документації». При тому президент заявив, що УГКЦ втішається такими самими правами, як інші Церкви в Україні.
З черги було порушене питаня цілісности і єдности Помісної УГКЦ на всій території незалежної України. В цьому відношенні була насвітлена проблема Мукачівської єпархії на Закарпатті, як рівнож церковні впливи Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії га добре фінансованих Заходом протестантських проповідників, які наносять багато шкоди і замішання у духовному й релігійному відродженні українського народу. Зокрема була наголошена справа латинізації, яку в Україні поширює Польська Церква. Було вказано, що вона має в Україні п’ятьох єпископів, численне духовенство і 450 храмів, тоді коли в Польщі ще в 40-вих роках поляки забрали 250 храмів УГКЦ і досьогодні не хочуть віддати.
Була згадана харитативна діяльність УГКЦ, яка дуже позитивно впливає на стабілізацію суспільства.
Голова УПСО просив, щоб президент і його уряд сприяли побудові катедрального храму УГКЦ в Києві, який буде служити 35,000 вірним УГКЦ, що живуть у Києві і околиці.
І врешті інж. Колодчин в імені СХК і УПСО зложив заяву пошани, льояльности і довіри президентові Кравчуку та подякував за милу, дружню і ділову розмову.
