Румунське християнство в різні періоди своєї історії було тісно пов’язане з кількома християнськими центрами: Римом, Візантією та Києвом. За переданням, воно має апостольське походження через проповідь на теренах сучасної Румунії апостола Андрія та учнів апостола Павла. В 1971 році румунські археологи виявили руїни древньої базиліки з похованнями мучеників І – ІІ століть, що свідчить про дуже раннє поширення християнства. У 106 році румунські землі, Дакія, були підкорені римським імператором Траяном. Входження до складу Римської імперії сприяло активному поширенню християнства, тому вже у IV столітті єпископ міста Томи (сучасної Констанци) брав участь у ІІ, ІІІ і IV Вселенських Соборах. Святі Йоан Касіян (360 – 435 рр.) та Діонісій Малий (460 – 545 рр.), ймовірно, були дако‑римського походження. Спершу єпархія входила до складу Сірмійської архи єпархії і перебувала під омофором старого Риму. В VI столітті на території сучасної Румунії було 14 єпископських осідків. З V до VIII століття юрисдикція над християнами Дакії періодично переходила з рук Константинопольського Патріарха до Єпископа Риму.
Повну версію статті читайте в журналі
