Греко-Католицька Церква

Під таким заголовком появилася стаття у польській газеті «Вечір Вроцлав’я» (31-XII-1982 —2-1-1983 p.), що її друкуємо нижче в українському перекладі:

Її історія і життя є винятково скомпліковані, переплутані й скривавлені. Початок — це спільне коріння з православ’ям.

Греко-католицька Церква тісно пов’язана з Україною і її мешканцями. Початки християнства на Україні можна знайти вже в першому сторіччі. Одначе, щойно 955 рік був переломовою датою.

Княгиня Київської Руси, пізніше свята Ольга, приняла християнство у Константинополі: ввела офіційно східній обряд до нововикутої тут Церкви. Хрещення Руси-України уведено в 988 p., а внук Ольги — Володимир Великий — автор того акту — доручив відправляти богослуження у староцерковній слов’янській мові, яка була зрозумілою літургічною мовою слов’ян. Українські християни, не зважаючи на східню схизму (розбиття Церкви 1054 року) і дальше втримували стислі контакти з папством. Вони виявились тим стисліші, коли поважна частина українських земель знайшлась в орбіті границь Речіпосполитої. Східня православна Церква, Церква руських земель Польщі, хоч і жила у приязні з католицькою, стала перед великою дійовою пробою з’єднання з папством.

Римо-католицька Церква, маючи великі впливи в тодішній Польщі ХУІ віку, бачучи сприятливі передумови, приступила до мирного «завоювання» Сходу Европи. Виявила бажання допровадити до унії католицтва з православ’ям. Король Зигмунд III і церковні впливові сфери прихильно поставились до тих проектів, і в 1596 році, на т. зв. берестейській унії, зібрались всі православні єпископи. Частина з них визнала, що повинні поєднатись з Римом, затримавши грецький обряд, юліянський календар, народню богослужбову мову і без обмежень целібату.

З того часу в католицькій Церкві в Польщі існують три обряди: римський, вірменський і суто грецький. Папа є головою тих трьох Церков, хоч не безпосередньо, бо греко-католики мають у Ватикані свого патріярха. Сьогодні ним є Йосиф Сліпий. Між уніятами (греко-католиками) і православ’ям залишилась одна спільна річ — підставова візантійська Літургія, уведена у ІV столітті Іваном Золотоустим.

Незалежно від цього східне духовенство у значній більшості виявилось проти унії. На Україні прийшло до розколу і переслідувань. Чеслав Мілош назвав цю Церкву «Церквою мучеників», тому всі його святі (м. ін. Йосафат Кунцевич) і багато вірних жорстоко загинули за уніятську віру.

Уніятська Церква розвивалась нормально аж до часів розподілу Польщі. Тоді, як відомо, царат почав її сильно дискримінувати. Дійшло до того, що греко-католицький обряд затримався в Галичині під Австрією. Щойно у міжвоєнному часі українська меньшина і її Церква одержала правну легалізацію і передумови до дії.

Дотепер дуже мало писалось про польських українців. Але ця ситуація поволі нормується: м. ін. в «Політиці», з 4 XII м. р. появилась чудова стаття про наші спільні контакти з тим народом («… Драмати польсько-українські» — Єжи Томашевскі). Кілька книжок видало Оссолінеум, а ПІВ навіть гарні «Описи України» Ерика Лассоти і Вільгельма Бопляна. Ними, а також до II тому книжки «Церква у Польщі» (Знак) користувалась я, пишучи цю статтю.

Як сьогодні виглядає ситуація греко-католицької Церкви в Польщі? Головою Церкви є Примас Польщі — Йозеф Ґлемп. Йому підлягають два генеральні вікарії. Долішньо-Шлеські парафії належать до південного генерального вікаріяту, а на його чолі стоїть о. Іван Мартиняк, маючи свою резиденцію у Лєґніци. В Польщі є біля 80,000 — практикуючих греко-католиків. Їх священики виховуються в КУЛ (Католицькому Університеті у Люблині), в нашій країні мають також один монаший чин (василіяни) і три жіночі обителі.

У Нижньому Шлеську є 7 душпастирських осередків. Вроцлавська громада нараховує близько 300 родин, всі є українці, у переважаючій більшості польські громадяни.

В церкві Служба Божа відправляється у СЦС (староцерковнослов’янській) і сучасній українській мовах. Літургія — співана, навіть вірні, відповідаючи священикові, співають, себто відповідають співом. Усім Причастя уділяється під двома видами, а сповідь є усна (безпосередня). Священиків у греко-католицькій Церкві не зобов’язує целібат, якщо вони одружуються перед прийняттям свячень. Інша різниця є та, що одночасно уділяється дві тайни — хрещення та миропомазання. Також залишилося гарне свято Йордан, під час якого відзначається пам’ять Хрещення Ісуса Христа.

Боода Стахурська