У Перемишлянах та за їх межами не було людини, яка б не знала Ганну Гаврилівну – сестру Марію. Вона відігравала важливу роль у підпільному житті. Всі знали, що ота особа у білому халаті чи за фортепіано – то монахиня. Вона могла порадити і розрадити, допомогти і напоумити.
Розмовляли довго, смажили на кухні деруни, співали. Сестра Марія була доброю піаністкою і мала пречудовий голос. Завжди для мене виконувала стрілецьку пісню, якої навчив її Влодко Заплатинський, «Накрила нічка та й тихесеньку земельку…». Знала, що то моя улюблена.
Повністю статтю читайте у друкованому журналі.
Поділитися:
