Громада міста Фініксу в Арізоні вшанувала Патріярха Йосифа

В неділю 19 лютого 1984 року в УКЦеркві в м. Фініксі, Арізона, о. д-р А. Микита в сослуженні о. Смаля, о. Олешка й о. Р. Куп’яка відправив Службу Божу в наміренні Патріярха Йосифа з приводу дня народження їх Блаженства — 92 роки Богом благословенного життя. О. д-р Микита виголосив проповідь до вірних. Проповідник у своїй проповіді вказав на тернистий шлях Ювілята, який після звільнення з неволі вложив багато, багато праці для розвитку рідної Церкви й українського народу.

Згодом у церковній залі відбулося святочне відзначення на пошану Патріярха Йосифа, яким провадив Андріян Салук. Вірні й гості засіли за обильну трапезу, яку приготовило сестрицтво при УКЦеркві в м. Фініксі під керуванням голови п. Галини Агащук, за що їй належить подяка. Андріян Салук попросив о. Смаля провести молитву і поблагословити українські традиційні страви. о На стіні висів великий портрет Патріярха Йосифа, а на столику перед образом були поставлені квіти. Присутні відспівали молитву за Патріярха Йосифа під проводом дяка Дмитра Микити.

З черги А. Салук попросив до слова голову Патріярхального Т-ва Омеляна Комарницького, який виголосив вступне слово, в якому сказав: «Історія нашого народу вказує, що у хвилинах занепаду та зневіри Боже Провидіння завжди посилало нам людей, які своїм могутнім духом побуджували наш народ до нового життя, а своїми ділами клали підвалини для дальшого розвитку народу. У добі великих змагань нашого народу за свої права для самостійного існування Боже Провидіння післало нам людину високих прикмет духа та серця, світлого ума та великої сили, невсипущої праці та безмежної любови до рідного народу. Цією людиною є Блаженніший Йосиф. Він пригадує старозавітнього Мойсея, який сорок літ вів свій нарід із Єгипетської неволі до обітованої землі-батьківщини».

Потім А. Салук попросив до слова старшого віком д-ра Вітольда Левицького, який в своєму слові дбайливо й широко розгорнув поле діяльности Патріярха Йосифа. Доповідач представив довгий життєвий шлях Ювілята, який під опікою Божого Провидіння прожив 92 роки. Д-р Левицький поділив своє слово на 3 періоди життя Патріярха Йосифа. Перший — студії, виховно-наукова праця до часу висвячення його на єпископа з наслідством на Києво-Галицьку митрополію. Другий період — його тернистий шлях, на якому прийшлося пережити багато, багато духовних і фізичних мук, але він не заламався і гідно обороняв свою Церкву і український народ. А третій період — на волі, що позначився новими здобутками, шляхом розвитку і росту УКЦеркви у вільному світі. Він оснував Український Католицький Університет імени св. Климента у Римі, розбудував студентський осередок та матеріяльно допоміг Українському Вільному Університетові, який має змогу ширити українську науку та її репрезентувати в міжнародньому науковому світі.

На закінчення о. д-р Микита підніс многоліття за здоров’я Патріярха Йосифа, а присутні відспівали його з великим піднесенням духа.

Присутній