Марія Козак

Сніжинки місяць лютий засіває!
І нашу землю пухом покриває.
Засне земля, щоб сил нових набратись
Під пухом білим, щоб взимі нагрітись.
Якби не буря, жорстока заметіль,
Мете сніжинки: просторами, де біль,
У серці рана відкривається, слезить.
О, Господи, як біле, біле все терпить!
Від диму чорного — змагань вселюдських,
Байдужих на пересторогу всіх святих!
Пречиста діво, проси Бога-Сина,
Що родиться, як «Дивная новина».
Нехай зішле сніжинкам білим ласку:
Воскресну людям посвятити Паску.
І ти покрий святим покровом землю,
Премудрість Божу нам рятуй на долю,
Щоби Свята Софія жила з нами
І справилась назавжди з ворогами.
Щоби сніжинок не розвіяв вітер,
У захист дав покликання «Пресвітер».