Сніжинки місяць лютий засіває!
І нашу землю пухом покриває.
Засне земля, щоб сил нових набратись
Під пухом білим, щоб взимі нагрітись.
Якби не буря, жорстока заметіль,
Мете сніжинки: просторами, де біль,
У серці рана відкривається, слезить.
О, Господи, як біле, біле все терпить!
Від диму чорного — змагань вселюдських,
Байдужих на пересторогу всіх святих!
Пречиста діво, проси Бога-Сина,
Що родиться, як «Дивная новина».
Нехай зішле сніжинкам білим ласку:
Воскресну людям посвятити Паску.
І ти покрий святим покровом землю,
Премудрість Божу нам рятуй на долю,
Щоби Свята Софія жила з нами
І справилась назавжди з ворогами.
Щоби сніжинок не розвіяв вітер,
У захист дав покликання «Пресвітер».
Свіжий номер
4(498)2023
- Колонка редактора Володимир Мороз
- Лік від корупції – солідарність Андрій Костюк
- Південний форпост «Карітасу» УГКЦ Світлана Бабинська
- Церква дружня до дитини Наталя Тарновська
- Роздуми про Церкву в Америці (2) д-р Андрій Сороковський
- «Ваш ґород Ґлупов невідступно з вами…»: російські ідентичності у дзеркалі сучасної українсько-російської війни д-рка Тетяна Євсєєва
- Свій серед своїх Христина Дорожовець
- Боже, милостивий будь мені, грішному. Спогад-оповідання Михайло Носа
- Володимир Антонович, Галичина і Греко-Католицька Церква. д-р. Ігор Чорновол
- На шляху до зрілої віри і здорової духовності Тарас Байцар
- Чому небо не падає?