Його святості Іванові-Павлові ІІ, Папі Римському Його Високості Президентові України пану Леонідові Кравчукові

Ваша Святосте!

Високодостойний Пане Президенте!

Як віруючі люди і як громадяни нашої Батьківщини-України хочемо висловитись про дуже насторожуючу політично-релігійну ситуацію на Закарпатті.

Наша релігійна і громадська совість не дозволяє нам мовчати в цей історичний час для нашої Церкви і нашої Української Держави.

До Вашої Святости звертаємося, як до духовного Батька нашого, а до Вас, Пане Президенте, як до цілим світом визнаного і признаного першого Президента дійсно Незалежної і дійсно Соборної демократичної України.

Перед Богом і перед історією з повним переконанням заявляємо, що на Закарпатті зформувався автономістський союз антиукраїнських елементів як з боку окремих світських людей, так і з боку окремих представників Греко-католицької Церкви на чолі з єпископом Іваном Семедієм.

Документально доказуємо, що мета цього союзу різко виявилась: політична і духовна ізоляція Закарпаття від України, ізоляція греко-католиків Закарпаття від греко-католиків, що в інших областях України. На словах лицемірно говориться про вірність Україні, а на ділі документально підтверджується все повністю протилежне.

Безпідставною виявилась політична автономія, бо яка може бути автономія для русинів-українців в їхній Українській Державі. За автономію має право виступати окрема національна меншість, але русини-українці Закарпаття не є окрема національна меншість від русинів-українців, що у всій Україні. Усвідомлюючи собі таку дійсність, антиукраїнські елементи взялися всіма силами виступати за релігійну автономію, за яку виступають окремі антиукраїнські представники Закарпатської Греко-католицької Церкви, виступаючи за єпархію «суі-юріс», яка, на їх думку, не повинна творити церковну єдність з усією Греко-католицькою Церквою в Україні і так разом належати до Римського Престолу, але одиночно належати до Римського Престолу, аби тільки бути далі від України і від українців тої самої віри і того самого обряду.

Ясна річ, що проти всякої єдности не може бути жодних переконуючих доказів, бо всяка єдність є важною благородною справою, а тим більше церковна єдність вважається святою єдністю.

Оскільки проти всякої єдности правдивих аргументів і не може бути, то, як доказують приложені документи, поборники політичної і релігійної автономії примушені оперувати неправдою, наклепами, обманом і погрозами.

Ці поборники є тільки групою, і вони стараються потягнути за собою загал, розраховуючи на тих, які ще не визначились. Але, не маючи правдивих аргументів, вони примушені аргументувати неправдою і криком. Ненависть до всього українського і потяг за уявною кар’єрою заставляє їх говорити і писати неправду і вважати неправду за правду. Навіть самій Апостольській Столиці важко повірити, що авторитетна церковна особа може говорити і писати неправду.

При більше документальних доказах для короткости приводимо одну таку неправду, яка вказує на обман і погрози. З огляду на велику недостачу священиків на Закарпатті, Львівська Архиепархія допоручила своїх 7 законно нововисвячених священиків. Однак закарпатський єпископ Семедій розіслав звернення до всіх священиків і вірних Закарпаття, що ті семеро священиків є виключені з Церкви і позбавлені права виконувати священичі функції. Для підтвердження цієї фальшивки ще й покликується на церковні канони — безпідставно і фальшиво. Священикам з Угорщини і Словаччини дозволяє служити на Закарпатті, але священикам Львівської Архиепархії не дозволяє, бо то Архиепархія українська. За публічність цієї фальшивки винний сам її автор, що її розголосив. Такі фальшивки і погрози вже настільки понизили авторитет і репутацію їх авторів, що те вже ніхто не в силі відновити.

Наслідком таких фальшивок і погроз загал греко-католиків Закарпаття почувається в духовній неволі у вільній Українській Державі. Вони стремлять до церковної єдности з усіма греко-католиками України, а за це їх обзивають Юдами, зрадниками і гіпернаціоналістами. Покищо церковна структура є на перешкоді цій єдності, бо територія Закарпатської греко-католицької єпархії з церковного боку вважається чужою територією стосовно юрисдикції Верховного Архиєпископа України.

За церковну єдність з усіма греко-католиками України на чолі з Первоієрархом Греко-католицької Церкви в Україні — Кардиналом Мирославом-Іваном Любачівським на своїх загальних зборах одностайно вже визначились 65 церковних громад. На підставі канону 148 Східнього Кодексу навіть одна церковна громада і на чужій території має право належати туди, куди хоче. Церковна влада ніколи не може поступати проти церковного права.

При цій нагоді ласкаво просимо Апостольську Столицю і особисто Святішого Отця справедливо задовольнити природне справедливе бажання закарпатських греко-католиків бути в церковній єдності з Києво-Галицькою Митрополією, зберігаючи єдність Мукачівської єпархії з наявністю двох Вікаріятів — рівноправних без територіяльного кордону, з яких один належав би до повної юрисдикції в Верховного Архиєпископа . Цей тимчасовий варіянт дав би можливість всім громадам свобідно визначитись в такій перспективі, що з часом вся єпархія буде мати можливість піти своїм природнім шляхом, зберігаючи свою єдність. При добрій волі все можливе, що законно можливе. Таким чином збережеться і підніметься в Україні репутація Римського Престолу, Греко-католицької Церкви, як також репутація всієї Вселенської Церкви.

Ще ласкаво просимо Уряд демократичної України захистити Закарпаття від антиукраїнських елементів, які і через Церкву задумують ізолювати Закарпаття від України.

З щирою пошаною і відданістю у Христі:

(Слідує 39 підписів)

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>