Jus post bellum для України

Усі війни завершуються миром, але несправедливий мир – це прелюдія до наступної війни. Мир має шанс бути стабільним, якщо спиратиметься на правду і справедливість. Встановити правду – це чесно назвати своїми іменами те, що відбулося, а також встановити всіх, від рядового солдата до керівника держави, відповідальних за розв’язання війни та злочини, вчинені впродовж неї. Відновити справедливість означає віддати належне всім причетним до війни, при цьому агресор і жертва не можуть трактуватися однаково, навіть заради швидкого досягнення компромісу. Правники використовують на позначення справедливого завершення війни концепцію jus post bellum.

Є різні механізми встановлення правди про війну. Не заперечуючи значення політичного визнання та засудження збройної агресії рф, злочинів російської армії, встановлення справедливого миру вимагає притягнення до відповідальності всіх винних у судовому порядку. В цьому не варто покладати надмірні сподівання на міжнародне правосуддя (Міжнародний кримінальний суд, спеціальний трибунал). За найкращого сценарію на лаві підсудних опиняться кілька людей, які були причетні до ухвалення політичних рішень про розв’язання війни та допустимі методи її ведення. Основний тягар розгляду справ про порушення законів та звичаїв війни ляже на плечі національних судів. І тут важливо, щоби були правові підстави переслідувати воєнних злочинців у судовому порядку не лише в Україні, а й інших державах.

У нашому контексті пріоритетним завданням буде довести, що росія, починаючи війну, мала намір вчинити геноцид українців. І агресор це навіть не дуже приховував: заздалегідь складені «розстрільні» списки; публічні заяви російських депутатів про необхідність знищення 5% українців, щоби решта визнала себе росіянами; розмови про остаточне вирішення українського питання, припечатані буквою Z на російських танках. Оцінка злодіянь російського керівництва та збройних формувань як геноциду зобов’язуватиме 149 держав-підписантів Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього вживати усіх можливих розумних заходів, доступних такій державі, для запобігання геноциду і покарання за нього. Тому зручна для багатьох перекваліфікація звірств росіян із геноциду на злочини проти людяності та воєнні злочини не лише стоятиме на заваді встановленню правди, а й істотно послабить правовий механізм захисту.

Jus post bellum включає як відплатне/каральне, так і відновне правосуддя. Відплатне правосуддя вимагає назвати, дати об’єктивну правову оцінку та покарати винних. Відновне правосуддя передбачає, окрім відшкодування завданої шкоди у всіх можливих форматах, у першу чергу створення умов, за яких повторення війни є неможливим. А це, натомість, вимагає побудови нової системи безпеки на національному, європейському та глобальному рівнях.

 

Повний текст матеріалу читайте у паперовій або електронній версії журналу.

Свіжий номер

6 (494) 2022