Катехизація на Коломийщині крізь призму досвіду одного священника

Усе своє життя я відчував, що мене супроводжує святий Йосафат. Ще малим мама водила мене до церкви Святого Йосафата в Коломиї, де я згодом став вівтарником. Потім я вступив до Колегіуму Святого Йосафата в Бучачі. Опісля навчався в Семінарії Святого Йосафата. Коло замкнулося на моїй рідній парафії Святого Йосафата, де я вже вісім років несу служіння сотрудника. Навіть свою майбутню дружину я зустрів на цій парафії. Руку святого Йосафата вбачаю і в служінні, яке несу з грудня 2020 року, відколи владика призначив мене головою Єпархіальної катехитичної комісії Коломийської єпархії УГКЦ.

Починаю свою розповідь так не випадково, бо на цьому шляху мене підтримували добрі провідники. Перший із них – отець Володимир Касіян, парох церкви Святого Йосафата, якому я прислуговував як вівтарник і з яким зараз служу при вівтарі як священник. А добрий провідник – священник це чи катехит – відіграє ключову роль у тому, чи пізнає людина правдивий образ Бога як люблячого Батька і чи відкриє своє покликання. Бути катехитом означає бути людиною, яка хоче бачити біля себе дітей, яка не боїться нових викликів, яка готова йти з Христом і для Христа. І то не гучні слова. Досвід кожного християнина засвідчує, який вагомий вплив на нього здійснили його перші вчителі у вірі.

Свою працю як голова Єпархіальної катехитичної комісії я розпочав на вже розпрацьованій базі, яку свого часу заклали сестри-служебниці: Павля Бабій – перша очільниця комісії, Єремія Іванишин і Клара Сидорчук. Робота комісії – це співпраця з відповідальними священниками у деканатах, а також із Патріаршою катехитичною комісією, з напрацювань якої ми активно користаємо.

Наша єпархія має Дяківсько-катехитичний коледж, який відкрили ще в 1994 році і який благословив наш перший єпископ-ординарій Павло Василик. Історія існування коледжу дуже строката: були часи піднесення і великий наплив охочих до навчання у ньому, а були і спади. Зрештою, як і в історії будь-яких інших активностей. Зараз ми всіма способами стараємося відновити навчання у ньому. Хоча тепер, як і весь світ, переживаємо фінансову кризу, та й не кожен може оплатити навчання в коледжі. Тому звертаємося до парохів з проханням покрити хоча б половину витрат. Адже катехити повертаються до своїх парафій і працюють для них. І деякі священники готові повністю оплатити навчання своїх катехитів.

Колись у коледжі навчалися стаціонарно, а зараз ми з директором отцем Захаром Михасютою організували заочну форму навчання, і наші студенти займаються при єпархії, де ми облаштували кілька класів. Це трирічна програма, розпрацьована Катехитично-педагогічним інститутом УКУ. Студенти приїжджають до нас раз на місяць, мають начитку лекцій і доопрацьовують матеріали вдома. Перший рік катехитів навчатимуть священники нашої єпархії. Однак є декілька предметів, з яких у нас нема фахівців, тож запрошуватимемо професорів зі Львова або Франківська.

Окрім навчання, дбаємо про духовне зростання катехитів, їхню духовну формацію. Тому регулярно проводимо для них реколекції. Зі священниками, відповідальними у деканатах за катехизацію, вирішили, що також потребуємо додаткових реколекцій. Напевно, це й так зрозуміло, бо неможливо комусь проповідувати, не досвідчуючи близькості Бога.

Повністю статтю читайте у паперовому варіанті.

Також можна придбати електронний варіант нашого видання.

Свіжий номер

4 (491) 2022 OBKLADYNKA_sajt