Кого сьогодні бракує Україні?

Як на мене, країні бракує «шахістів» – людей, здатних прораховувати свої дії на кілька кроків уперед. Починаючи з кризових 1990-их у суспільстві закріпилися та зберігають домінувальний стан стратегії бідності та виживання, горизонт бачення майбутнього яких обмежується ранком наступного дня. Бідність стає спадковою, а соціальні ліфти недоступними. Життя людини перетворюється на один стандартний сірий день, який без кінця повторюється. Людина втрачає відчуття минулого, бо минуле – це спогади про яскраві події нашого життя. Не має вона й відчуття майбутнього, бо не бачить перспективи і втрачає навички думання про своє життя на тривалі відтинки часу, не будує стратегій майбутнього. Відповідно це паралізує людину, замикає її на монотонному повсякденні, призводить до знецінення життя та зрештою стає підґрунтям для радикалізації дій хронічно невдоволених людей у своїх спробах подолати неприємну дійсність.

Повністю статтю читайте у паперовому варіанті журналу.

Свіжий номер

3 (467) 2018 2018-3-162-218