Колонка редактора

 

Патріярхат № 3, 2013

Патріярхат № 3, 2013

Наступного дня після обрання на престол святого апостола Петра аргентинського кардинала Бергольйо я проходив повз супермаркет, де із гучномовця лунала програма свіжих новин місцевого радіо. Ведуча розповідала, що новообраний понтифік є крайнім консерватором, оскільки виступає проти абортів та гомосексуалізму… Спершу я пропустив це повз вуха, але потім ті слова мене «наздогнали» і змусили поміркувати: про що хотіла повідомити слухачів журналіст? Те, як висвітлювалися події навколо резиґнації Бенедикта XVI та обрання нового Папи Франциска в українських та світових ЗМІ, віддзеркалює те, як Церкву сприймають в сучасному суспільстві. Мені відразу ж пригадались слова Христа, адресовані апостолам, під час подорожі до Кесарії Филиппової: «За кого Мене мають люди?» Ці слова є не лише історією Христа, але й Його Церкви. Вона так само повинна ставити собі подібне запитання  — мабуть, не з такою інтенцією, яку мав Христос, але для того, щоби побачити, чи добре вона сповняє Його місію в цьому світі.

Журналістка львівського радіо, мабуть, не надто добре знає вчення Церкви, якщо назвала Папу Франциска консерватором. Оскільки такі речі, як ставлення Церкви до абортів чи гомосексуалізму, не залежать від «консервативності» чи «ліберальності» єпископа Риму. Це ставлення закорінене у правді про людину та її природу, а не у настрої тієї чи тієї людини. Проте не думаю, що репортер подала цю інформацію в такій інтерпретації свідомо. Її підхід не випав із загального контексту висвітлення подій навколо обрання нового Папи. Інтриги, політика і боротьба  — ось головні тенденції, які, на думку більшості ЗМІ, супроводжували конклав. Не знаю, чи зауважили це журналісти, але обрання аргентинського кардинала 266-м єпископом Рима перекреслило всі теорії підкилимних ігор. І в принципі, особа новообраного єпископа Риму  —  це нагода для цілого світу переглянути свої стереотипи щодо Церкви. Хоча, звісно, ми не ангели, і багато що з того негативу, яке ЗМІ вбачає у Церкві, не вигадки. Тож дуже корисно ставити собі час до часу те давнє питання — «За кого Мене мають люди?» . Для мене особисто слова нового Папи доволі знайомі. Я їх уже чув… Це слова надії, слова Другого Ватиканського Собору. Так сталося, що цей номер, який ми почали планувати ще в 2012 році і який мав містити низку статей про Декрет Другого Ватиканського Собору Orientalium Ecclesiarum (Декрет про Східні Церкви) збігся в часі з такими неординарними подіями в католицькому світі, як обрання нового єпископа Риму. Ми не відступили від запланованого, проте зі зрозумілих причин трішки змістили акцент цього числа. Хоча в світлі дій і слів новообраного Папи Декрет, про який тут мовитиметься, може зазвучати по-новому, а його втілення в життя, сподіваюся, отримає друге дихання.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>