Комунікат

З ласки Божої та благословеня церковної влади від 30 червня до 4 липня 1998 року у Відні, Австрія, відбулася зустріч між делегаціями Української Православної Церкви та Української Греко-Католицької Церкви за ініціативою католицького фонду «Про Орієнте» під керівництвом його президента п. Альфреда Штірнемана.

Від Української Православної Церкви в зустрічі взяли участь:

  1. Єпископ Львівський і Дрогобицький Августин (Маркевич) — голова делегації.
  2. Єпископ Тернопільський і Кременецький — Сергій (Генсіцький).
  3. Протоієрей Василій Заєв.
  4. Андрій Савицький.

Від Української Греко-Католицької Церкви в зустрічі взяли участь:

  1. Єпископ-Помічник Глави Української Греко-Католицької Церкви Любомир (Гузар) — голова делегації.
  2. Єпископ Зборівський Михаїл (Колтун).
  3. Протопресвітер доктор Іван Дацько.
  4. Мирослав Маринович.

Члени церковних делегацій з України подякували Кардиналові Крістофу Шенборну за допомогу в організації симпозіюму і привітали його з обранням на посаду президента Австрійської Епископської Конференції, а також вис­ловили вдячність Кардиналові Францу Кеніґу за сприяння у переговорах.

Зустріч було відкрито доповідями голів делегацій, які виклали своє бачення і свою оцінку релігійної ситуації в Західній Україні, що різнилися між собою.

Обидві сторони з жалем констатували, що в Україні й досі продовжуються конфлікти між православними і греко-католиками. Члени делегації вважають, що це суперечить нормам християнської моралі й негативно впливає на процеси духовного відродження України.

Було висловлено спільну думку про корисність і необхідність таких зустрічей з конкретною тематикою, а також про потребу співпраці у таких сферах:

  • благодійництва та соціяльного служіння;
  • духовного і морального виховання молодого покоління;
  • духовно-виховної роботи у Збройних Силах;
  • духовного оздоровлення суспільства і його консолідації.

Така співпраця відповідає християнським принципам і буде сприяти примиренню в дусі Христової любови.

Обидві сторони заявили, що засуджують будь-яке насильство — фізичне чи моральне, — що чиниться при захопленні церковного майна, зокрема храмів, і щодо християн будь-якої конфесії, як невідповідне ідеалові християнського життя.

Представники обох Церков вважають, що нормалізація стосунків можлива завдяки конкретним заходам, спрямованим на зняття напруженості у стосунках між Церквами, які наочно продемонстрували б віруючим схильність керівництва обох Церков до мирного вирішення конфліктів.

Обидві сторони пропонують керівництву своїх Церков:

  1. Вжити заходів до припинення захоплення храмів як методу вирішення проблем церковної власності на всій території України.
  2. В найближчий час розв’язати всі наявні конфліктні ситуації шляхом мирних переговорів в рамках утвореної в Барі, Італія, у 1997 році спільної Робочої групи, керуючись при цьому раніше випрацьованими нормами, зокрема викладеними в Комюніке (Барі, 1997 p.).

Обидві Церкви повинні поважати канонічні рішення одна одної і доручити відповідним синодальним комісіям глибше вивчити питання, пов’язані зі стосунками між православними і греко-католиками.

Спільна Робоча група повинна розробити плян подальшого врегулювання відносин між Церквами і подати його на розгляд керівництву своїх Церков.

За згодою всіх членів делегації

вл. Августин
вл. Любомир
вл. Сергій
вл. Михаїл

Відень, 4 липня 1998 р.