О год. 5:30 поп. в Авлі авдієнцій у Ватикан і був спонзорований Його Святістю Йосифом І концерт. В концерті взяли участь багато хорів, солістів і декляматорів, яких названо на іншому місці. Вирізненими вокальними виступами, кромі самого господаря концерту Патріярха Йосифа І, були виступи маєстра Йосипа Гірняка й поетеси Зої Когут з Австралії. І інші виступи хорів і декляматорів були вдалі. Промова єпископа Івана Прашка на цьому концерті увійде в історію ПУКЦеркви як історичний поновлений переломовий і унапрямлюючий документ наших відносин із Ватиканом.
На концерті було присутніх 14 кардиналів, амбасадори західніх держав акредитовані при Ватикані, та представники Східніх Церков. Появу на залі концерту кардиналів і Патріярха Йосифа І присутні вшанували повстанням з місць. Патріярха витали окликами «Слава Патріярхові». Концерт затягнувся довго, то ж зрозуміло, що деякі старші віком кардинали не висиділи до кінця. Поведінка нашої групи паломників подібна до інших, відпустова. В часі входу до базиліки люди йшли як «по свячену воду», щоб ближче бути свого Патріярха. Нічого тут злого. Це свідчить про любов народу до свого Патріярха, котрого дехто хотів хоч раз діткнутися. Це нагадує описи біблійні. Очевидно, що якщо в когось холодне відношення до патріярхату, і поїхав до Риму на прогульку, чи як обсерватор, то така людина голосом п. Бараболяка в «Свободі», або голосом о. Ґавліча по радіо оо. Василіян з Нью-Йорку буде сіяти дефетизм в народі й заперечувати факт заіснування патріярхату. Базиліка св. Петра стала немов домом показу людської творчости, а не домом молитви. Ми багато разів були в базиліці й бачили в ній метушню туристів. Українці в базиліці молилися і тисячі з них прийняли св. Причастя. Про це треба говорити, зокрема тепер, коли західні християни перестали молитися… і зі шкіл викинули Бога…
