На завершення дозвольте мовити кілька слів із богословської перспективи. «Торжество Православ’я», яке відбулося на зорганізованих заходом НКВС зборах деморалізованого греко-католицького духовенства у Львові в 1946 році, іноді розглядають як ілюстрацію поняття «політичної релігії». Аналіз такого роду подій у соціологічних категоріях цілком виправданий, але він відвертає увагу від релігійного тла події та затушовує відповідальність тих церковних діячів, які брали в ній участь і виправдовували її. На мою думку, елементи «політичної» релігії присутні в нашому власному богословському мисленні так глибоко, що ми вже плутаємо їх із богослов’ям. Чудовим свідченням цього є два поняття, якими ми послугуємося нині, обговорюючи Львівський «псевдособор» або Берестейську унію: «православні» і «католики», «православ’я» і «католицтво». Усупереч тому, в чому нас пробують переконати, друге з цих понять не означає – в нашому дискурсі – тієї фундаментальної властивості Церкви, про яку мовиться в нікейсько-константинопольському «Символі віри». Так само й перше поняття, «православ’я», не означає реальної екзистенційної боротьби за богословську істину. Коли богослови намагаються підкріпити концепти «православ’я» і «католицтва» посиланнями на первісне значення обох цих слів, то фактично оманюють свою аудиторію. Ці слова означують сьогодні дві конфесійні ідентичності, дві сутності, які протиставляються одна одній, два тверді, взаємонепроникні й самодостатні моноліти, що навзаєм виключають один одного. Якщо ти «католик», то силою самого факту свого членства в Католицькій Церкві ти вже не православний; якщо ж ти православний, то ти не маєш нічого спільного з католиками. «Бути католиком» і «бути православним» у світі, в якому ми живемо, значить репрезентувати дві різні й конкуруючі «культурні ідентичності». І ми, церковні історики та богослови, судячи з усього, геть неспроможні обмірковувати нашу проблематику таких подій, як Львівський псевдособор 1946 року або Берестейська унія, без використання цих двох категорій.
Повністю статтю читайте у паперовому варіанті
