Рим, 15 липня 1975 р.
Слава Ісусу Христу!
Еміненція кардинал Жан Війо,
Рада для публічних справ Церкви Рим — Ватикан
Ваша Еміненціє,
Зібрані на Конгресі українських католицьких мирян, що відбувся 15 липня 1975 р. в Кастель Ґандольфо, розглянувши сучасну важку ситуацію Української Католицької Церкви на землях України, звертають увагу Святої Столиці на деякі аспекти цієї ситуації.
Вже тридцять років ця найбільша в лоні Вселенської Католицької Церкви Східня Українська Церква переживає свою найбільшу трагедію від часу її з’єдинення з Апостольським Престолом. Про мартирологію Української Католицької Церкви добре відомо керівним чинникам Апостольської Столиці, якої найвищі речники в минулому нераз підносили голос в Її обороні. Ми вдячні тим Вселенським Архиєреям та високим достойникам Апостольської Столиці, які щиро підносили свій голос в обороні переслідуваної Української Церкви. Зокрема ми глибоко вдячні за заходи світлої пам’яті Папи Йоана XXIII за звільнення з совєтського ув’язнення дорогого нам усім Первоієрарха, Ісповідника віри Кир Йосифа Сліпого, нині всенародньо визнаваного Патріярхом нашої Помісної Церкви.
Ваша Еміненція знає, що Українська Католицька Церква в СССР фактично не зліквідована насильними актами з 1946 і 1949 рр. В Україні діє Церква в катакомбах з її єпископами, священиками та багатьма тисячами вірних. Всі вони свідчать про свою глибоку віру, їх прив’язання до своєї Церкви й готовість приймати мучеництво за неї. Все це відбувається в умовах колоніяльного поневолення України та нових репресій проти діячів української культури та проти інших прошарків українського населення.
Є крайньо ненормальним і парадоксальним, що Російська Православна Церква, яка стала знаряддям совєтського режиму у формальній ліквідації Української Церкви, сьогодні заанґажувалася в екуменічні зв’язки з Католицькою Церквою. Є також ненормальним, що совєтський уряд, який заборонив і переслідує існування нашої Церкви, сьогодні в ім’я політики відпруження і коекзистенції ставить вимоги до визнання статус кво і невтручання у внутрішні справи Совєтського Союзу. Представники СССР на поточних конференціях про Европейську безпеку і співробітництво противляться спробам впливати на відпруження внутрішніх відносин контролі і релігійних репресій в комуністичних країнах.
З прикрістю стверджуємо, що представники Европейської конференції не поставили виразно справи повної свободи релігії в країнах Східньої Европи. Зокрема жаліємо, що, на відміну від справи вільної еміґрації з СССР, не була поставлена проблема відновлення заборонених релігійних спільнот.
Українська Католицька Церква є сьогодні поза законом в СССР. Її вірні домагаються леґалізувати відкриту діяльність цієї Церкви, згідно з існуючим законодавством та в ім’я прав людини. Це домагання повинно б бути підтриманим представниками Апостольської Столиці. Якщо акти про Европейську безпеку і співробітництво будуть підписані представником Апостольської Столиці без зобов’язань з боку уряду СССР респектувати вільне здійснювання релігійної свободи, ми будемо уважати це великим знехтуванням основних моральних принципів та обов’язків Вашого високого уряду і Вашої Особи.
Ми бажаємо бути поінформованими, що зроблено Апостольською Столицею в напрямі відновлення в правах нашої Церкви в Україні. Очікуємо запевнення від Вашого Уряду, що інтереси нашої Церкви в Україні будуть боронені та що Апостольська Столиця зробить все, щоб рятувати нашу Церкву і її вірних перед дальшими репресіями.
Залишаємося із запевненням нашої відданости в Христі Господі.
Члени президії Українського Патріярхального Світового Об’єднання за єдність Церкви і народу:
Петро Зелений голова
Володимир Попович заступник голови
Кирило Митрович секретар
Сидір Тимяк скарбник
Члени головної ради:
П. Біланюк
Р. Осінчук
Я. Кривяк
О. Бережницька
О. Сидоряк
М. Марунчак
В. Маркусь
В. Пасічняк
С. Ворох
