Лист з Донбасу

Вже майже п’ять років я є читачем журнала «Патріярхат». В руках його тримаю дуже рідко. Справа в тому, що тут, у Донецьку, його одержати дуже важко. Ваш журнал робить велику справу – бореться за утвердження Ватиканом нашого Патріярхату. Я постійно молюсь за це (зараз всі мої надії на Собор УГКЦ, що буде в жовтні 1996 p.). Будемо сподіватись на мудрість наших владик та нашого Патріярха Мирослава-Івана.

У моєму місті Донецьку вже більше як 6 років є греко-католицька громада, якої я є членом вже п’ять років (мені зараз 21 рік). Є у нас прекрасний парох (два роки) о. Василь Пантелюк. Дуже гарний священик, ми всі його любимо. Він одружений, має двох гарних хлопців. Він священик дуже виразного східного, візантійського і помісного спрямування. Зараз у нас є будинок — каплиця. Збираємось будувати свій храм, але бракує грошей. Місто Донецьк повністю зрусифіковане. Українську мову можна почути тільки в нашому храмі-каплиці. (Зразу ж вибачаюсь за мої помилки — мову вивчав самостійно, хоч сам є українець, все життя жив у Казахстані з батьками. Вони у мене українці — батько з Чернігівщини, мати з Криму). Я зараз вчусь у Донбаській Державній Академії архітектури та будівництва на останньому, 5-му курсі.

За останні два роки мене дуже захопила ідея Патріярхату УГКЦ. Із-за цього хочеться більше читати, але бракує таких книжок. До сьогоднішнього дня не міг знайти «Завіщання Патріярха Йосифа». Журнал «Патріярхат» дещо заповняє цю дірку для мене. Ваш журнал всі у нас читають, перечитують до останньої картки. Часто дискутуємо з приводу Ваших статтей з молоддю нашої організації «Українська Молодь Христові».

Якщо у Вас є можливість надсилати свіжі (а також і старі) примірники «Патріярхату» мені, я був би дуже радий, як і вся наша парафіяльна молодь. Оплатити за придбання журнала в нас не багато коштів. Прошу допомогти нам, бо у Східній Україні дуже страшна і релігійна, і національна руїна. Про Бога та Україну тут не багато хто пам’ятає. За те дуже багато злих ворогів — російських та «малоросійських» шовеністів. Дякую за все. Слава Ісусу Христу!

Юрій Раскот
жовтня 1996 р. (Стиль листа автора задержано)