19.10.1990 р. Львів
Щиро дякую Вам за надіслані мені 3 журнали «Патріярхату»: за червень, липень і вересень. Буду дуже вдячна, якщо надсилатимете цей журнал мені й надалі.
В них порушені цікаві теми церковного життя за межами України, а також актуальна тема міжцерковних стосунків у краю. Ваш журнал допоможе не одному українцеві, який опинився на роздоріжжі, знайти шлях до своєї Церкви.
Я признаю, що Автокефальна Церква має право на своє існування, та наразі ми її не маємо. Справжню Автокефальну Церкву у Великій Україні власті реєструвати не бажають. Ця, що в західніх областях України, нічим не відрізняється від УПЦ і виконує незавидну ролю.
Далеко не всі це розуміють, тому — повторюю — Ваш журнал нам дуже потрібний.
З пошаною,
Дарка Гусяк
* * *
ПАМ’ЯТАЙМО! Ми діти одної матері-неньки України, наш спільний дах — голубе небо соборної, самостійної, демократичної Української Держави. В єдності, дружбі й Христовій любові маємо здобути свою державу й на її жовтозолотистих пшеничних полях знайдуть спільну мову наші нащадки.
Дорогі і любі Брати і Сестри у Христі! Благаю всіх бути зразковими християнами і українцями. Особливо турбуймося за виховання нашої надії, наших діточок. Вони мають бути кращими за нас. їм належить звеличити нашу віру і батьківщину.
Активно включайтеся до праці за наше відродження. Кожен, в міру своїх можливостей, допомагайте цьому. Молитовник, дитяча книжечка, прочитаний часопис, передані Вами на Україну, все, що сприяє пробудженню й вихованню нашого розчавленого й покаліченого народу, — буде Вашою Богові угодною Апостольською місією.
ПАМ’ЯТАЙМО! На СУД БОЖИЙ візьмемо лише свій Духовний скарб!
Молюся і прошу у Бога для всіх Вас доброго здоров’я, Його ласки, опіки і благодати.
БУДЬМО!
З доземним уклоном і любов’ю у Христі, Ваш православний брат —
Володимир Забігай
20 лютого 1990 року Божого,
м. Вільногірськ на Січеславщині, Україна
