Листи до редактора

ВПоважаний Пане Редакторе!

Після висилки ряду писем від Ц.П. Комітету до Нунція у справі невластивої поведінки католицьких журналістів у В. Британії, кривдячого посудження Верховного у ширенні схизми, злосливої дезінформації про стан і події з канцелярії Горняка, про це, що одинокою можливістю наладнати церковне життя, це забрати єп. Горняка від нас, та після кількох приватних листів до Нунція і до всіх католицьких єпископів, в яких звернено особливу увагу на деморалізуючий вплив єпископа на вірних, а посередньо на англійських католиків та на поганий вплив на екуменічні намагання останніх потягнень Ватикану в справах нашої Церкви, все ніби присіло. Немає сензаційних вісток, немає наразі зллосливих дописів, хоча й не було річевої відповіді від адресатів.

Коли Горняк виїхав на похорон Сенишина, то парох Лондону (а теж всі інші священики), проголосив, що єпископ поїхав на похорон Митрополита та щоби при тій нагоді обговорити з Блаженнішим болючі справи нашої Церкви у В. Британії. Копи ж єпископ вернувся, то була чергова заява, що всяка влада в Церкві іде згори. Що не нарід вибирав апостолів, але Христос їх призначив і їм передав свою власть. Отже ніякі намагання низів нічого змінити не можуть. А тим більше, коли політичні чинники стараються мати в Церкві свої впливи. А про полагодження непорозумінь, про перепросини Патріярха за вчинений бунт, доноси й образливі пасквілі — ні словечка. У приватній розмові парох сказав, що єпископ апелював до Блаженнішого вплинути на патріярхальників, щоби вони перестали вести акцію проти єпископа. Сказав теж злорадісно, що єп. Горняк не був відокремленим, але що більшість єпископів поділяли його думки.

На 10 жовтня була заповіджена масова маніфестація підтримки Патріярхові та протести проти злодіянь Ватикану та наказного єпископа Горняка. Татарськими вістками, що, мовляв, єпископ полагодив справу з Блаженнішим, тому маніфестація відкликана, противна сторона торпедувала цю акцію. Але не вдалося. Під резиденцію Нунція приїхало понад 70 автобусів з різних кінців Англії, повних маніфестантів. В поході до палати Нунція брало участь понад 5 000 мирян з принайменше 500 транспарентами англійською мовою: «Ватикан помагає Москві добивати нашу Церкву», «Церква для людей, а не для єпископа», «В Україні НКВД закриває Церкви — тут Горняк», «Горняк — не знущайся над нашими душами», «Добрий пастир пасе вівці, а не кличе на них вовків», «Ватикан-Москва торгують, Горняк руки затирає», «Ми стоїмо за нашим Патріярхом».

Нарід проспівав ряд релігійних пісень, потім промовив голова Ц.П.К. Кудлик, з’ясовуючи ціль маніфестації та взиваючи всіх до витривалості. З черги делегація, зложена із 15 осіб, понесла окремі резолюції, які раніше були розіслані до парафій, та 8 500 заяв вірности Патріярхові, з домаганням відкликати від нас єпископа, який вносить роздор в нашу Церкву і своїм поганим прикладом несубординації деморалізує наші душі. Документи перебрав секретар Нунція, а з вікон Нунціятури ввесь час робили знимки та відписи транспарентів. Було видно час до часу червоний чипчик пурпурата. Маніфестація тривала від полудня до 2-ої год. по полудні. Ніякого інциденту не було, все відбулося пристойно.

Оборонці «правопорядку» однак пробували й тут робити «конструктивну» роботу. Інж. Борецький, голова оборонців, бігав до парк-атенданта з доносом, що, мовляв, маніфестанти полагоджують свої потреби в парку… Взивав його вплинути на поліцію, щоби припинила цілу демонстрацію.

Коли в маніфестації взяло участь понад 5 000 людей, то в Катедрі на Богослуженні було не більше чим 88, з чого частина вийшла скоріше, щоби взяти участь в маніфестації.

Антипатріярхальники пишуть масово аноніми. Десятки їх розсипають до всіх активних патріярхапьників.

* * * * *

Лондон, 14.12.1976.

Вп. Пане Редакторе!

Про Рим Ви напевно вже знаєте з особистих вражень американських гостей. Не знаю ще, як зареагували владики на чергову відмову Ватикану, але чув я, що постава їх мала бути одностайна, принайменше приявних, без виїмку. Варто знати, чи неприявні передали комусь свої мандати, чи прямо налякались й рішились сидіти дома. Не знаємо теж, як випала авдієнція 13. 12. у папи.

У нас ситуація з одної сторони загострюється — заборона брати участь у Богослужбах деяким людям з Лондону, поліційна охорона щонеділі, та нові провокації «опричників Августинівських». З другої сторони помічаємо деякі протверезіння серед священиків. Деякі шукають контактів з людьми, не забороняють співати молитви, збирати на П. Фонд, беруть участь отверто у всяких громадських імпрезах, навіть чисто політичного характеру (Конференція А.Б.Н. чи Протестне віче в обороні політв’язнів), а решта починає вертати до навчання релігії в Суботніх Школах. Парох Манчестеру, хоча сам не поминає Патріярха в Богослужбі, відправив С.Б. в його наміренні, зазначивши, що це за Патріярха нашого й в проповіді весь час вживав того титулу. В неділю, коли ми виїхали до Риму, єпископ сподівався якоїсь демонстрації з нагоди 60-ліття, бо під церкву стягнув всіх своїх «опричників» разом 12 осіб,а крім того викликано поліцію в силі 28 поліцистів. В церкві однак парох відправив тиху С.Б. без світла, без кадила для около 50 осіб, де звичайно буває 200 до 300 щонеділі. Від коли станули опричники при дверях,а поліція біля них, люди щораз більше абсентуються. Літом демонстративно молилися під катедрою, а від часу великої демонстрації під нунціятурою, ходять до церкви, але щораз менше й менше.

Повінь анонімних «полокань мозгів» всім активним членам Патр. Руху не припиняється. Масово продукують їх деякі наші отці душпастирі, перекручуючи факти, та промовляючи до розсудку. Це було би байдуже, але справді у всіх анонімах вістря злоби й ненависти звернене проти особи самого Блаженнішого Патріярха. Стараються осмішити його, принизити, чи підорвати до нього довіря.

Остаюсь з пошаною і з надходячими Святами Різдва бажаю ВЕСЕЛИХ СВЯТ!