Листи до редакції

Сідней 1.5.1999 р.

Христос Воскрес!

Вельмишановний Пане Редакторе!

Журнал «Патріярхат» заслуховує на велике признання, зокрема на його об’єктивне насвітлення важливих церковних подій та цікаві й корисні матеріяли релігійно-інформаційного характеру. Тому почуваємося до обов’язку скласти на пресфонд журнала «Патріярхат» нашу скромну, але щиру пожертву в сумі 200.00 дол. (двісті амер. дол.).

Помимо, що під час Великого Посту’ і Світлого Воскресіння, коли Христова Церква закликає до братньої любови, глибокої застанови, духовної обнови та всепрощення, в нашій парафії не наступило ніяких змін. Дальше о. мітр. Іван Шевців перебуває несправедливо упослідженим через заборону єп. Петром Стасюком, брати участь у церковних відправах та виступати публічно перед парафіянами, яким він чесно і сумлінно служив більше 30-ть років та своїм надлюдським зусиллям, крім церкви, придбав ряд інших церковних об’єктів: парафіяльний дім, залю, школу, манастир та житлові приміщення.

Нас парафіян дивує і турбує такий приклад ієрарха, який приносить дуже шкідливий вплив на християнське виховання молодих поколінь.

Нехай Господь дальше обдаровує Вас своїми щедрими ласками
та благословить Вашу працю на Славу Бога та на добро рідної Церкви і Народу.

Ю. Сенькович Голова
Люба Денисенко секретар

* * *

Шановний пане редакторе!

Завдяки добродійності пана Миколи Когута з Бельгії маю можливість постійно читати «Патріярхат». Черговий номер завше розгортаю з однією тривожною думкою: Як ще довго буде часопис з’являтися у світ?

Не буду перераховувати усі достойности Вашого шанованого видання, їх добре знають читачі. Зазначу лише одне. Сьогодні «Патріярхат» чи не найбільше потрібен в Україні. З причин також загальновідомих. На слово правди і наснаги, котре несе журнал нині так спраглий наш принижений, а здебільшого ошуканий нарід.

Вірю, що Ви добре обізнані з ситуацією навколо УПЦ Київського Патріярхату. Останні події зі злодійським побиттям Патріярха Філарета у Маріюполі ще раз засвідчили – ми досі не вільні молитися рідною мовою і до своїх ієрархів. Особливо складна ситуація на Сході. Надсилаю номер «Бористену», де вміщено мою статтю про Єпископа Дніпропетровської та Ногінської (під Москвою) Єпархії УПЦ Київського Патріярхату Владику Адріяна. З матеріялу Ви довідаєтеся, що доводиться долати цьому ієрарху, аби наша Церква вціліла під натиском шовіністів та українофобів. Буду правдиво вдячний, коли допоможете вийти на зв’язок з людьми, яких болить доля УПЦ КП на Сході та в Росії.

Рівночасно ж буду вдячний за оприлюднення оголошення щодо моєї книги «Українська Америка зблизька». Ця книжечка одночасно ж про теперішній день України.

З глибокою пошаною

Фідель Сухоніс
Шеф-редактор

23.05.99 р.

 * * *

Нове про життя нашої громади!

«Українська Америка зблизька» так називається симпатично видана книга січеславського письменника та редактора єдиного на Дніпропетровщині україномовного щомісячника «Бористен» Фіделя Сухоноса. Видання, безперечно, зможе привернути увагу читачів уважними та аналітичними спостереженнями автора щодо сучасного життя української діяспори.

Окрім того проводячи паралелі між заокеанськими та українськими реаліями письменник повертається до таких болючих для усіх нас питань: Чому досі не маємо повноцінної держави? Чому досі дозволяємо комуністам та шовіністам поводитися нахабно та самовпевнено?

«Українська Америка зблизька» містить також багато пізнавальних і цікавих фактів. А вдало підібрані фотоілюстрації надають книзі додаткової вартости у цьому пляні. Обсяг 105 сторінок, кольорова цупка обкладинка. Вартість книги разом з авіапересилкою 15 долярів. Зацікавлених ласкаво просимо переказувати гроші на ім’я пана Іларіона Хейлика:

Mr. Ilarion Chejlyk
45 Mountain Ave., Warren, N.J. 07059 U.S.A.

* * *

Слава Icycy Христу!

Шановна редакція журналу «Патріярхат».

В перших словах нашого листа хочемо висловити найщиріші слова подяки від вірних нашої парафії Святого Апостола Андрія Первозванного м. Скадовськ Херсонської області. Дякуємо Вам від щирого серця за всю ту допомогу, яку Ви надаєте нашій парафії. Ми Ваш журнал получаємо регулярно і були раді побачити надрукований наш лист в двох номерах Вашого часопису. Ця підтримка дає нам наснаги працювати дальше для ширення Христової Церкви.

Наша громада ще молода, у її число входять вірні різних конфесій, але Христова Церква нас всіх єднає, бо небайдужа нам доля духовності й національного відродження України. Ми є єдині на декілька районів, кругом Російська Церква, яка різними шляхами старається перешкодити ширенню нашої Церкви, зокрема в Скадовську є дві московські церкви, а в скадовському районі є ще села, де люди нехрещені, ніколи не сповідались і не причащались, а також померлих хоронять без священника. Це в наш час, коли на Україні є три конфесії Православної Церкви і церква покликана до місіонерської і Апостольської праці. При всій цій ситуації, яка склалася в нашому парафіяльному житті ми відкрили ще дві парафії в містечку Лазурне і с. Антонівка. Ведеться робота з школярами і молоддю, а також з дітьми, які не мають певного місця проживання, їхнім домом є вулиця, а батьки нерідко алкоголіки або наркомани.

На Різдвяні свята в нас гостювали діти з потерпілих від повені районів Закарпаття, діти та їх батьки. Для них було проведене свято Св. Миколая і Різдва Христового, створивши святкову атмосферу, переповнену любов’ю та співчуттям, ми хотіли, щоб вони забули про це горе, яке спіткало їх.

Ведеться робота по підготовці, щоб цього літа створити дитячий оздоровчий табір УАПЦ для дітей і молоді з усіх куточків України в нашому місці Складовську.

Нам необхідно мати центр народної спільноти. Капличка, яку хочемо побудувати, має служити таким центром.

В ім’я Христа, що віддав себе в жертву заради нас грішників в ім’я Його Церкви в Україні, що втретє відроджено з Його святої волі в ім’я єдности нашого народу, що так довго страждав за волю та щастя нащадків своїх, звертаємося до Вас, якщо Вам не байдужа воля духовности й національного відродження України, її церкви та народу.

Віра в те, що краплина по краплині ми зберемо ці дорогі пожертви для нашого храму, що наповнимо чашу добра і милосердя, до якої зможе припасти наш знедолений, змучений люд.

Ласки Божої, миру і щастя та Божого благословлення.

Зі смиренням

о. Андрій (Любунь) і вірні Української Автокефальної
Православної Церкви м. Скадовськ.