Листи й уривки з листів

Вже два роки минуло, як ми отримуємо постійно від Вас журнал «Патріярхат». Вдячність нашої громади ТУК за цей найдорожчий для нас подарунок є так безмежно велика, що навіть не можу знайти таких слів, з котрих Ви могли б зрозуміти нашу вдячність.

Я знаю, як це дорого обходиться Вам робити такі подарунки для нас, українців, порозкиданих по цілому світі, але бачу велику щирість усіх жертводавців на висилку журнала для нас, і нехай їм віддячиться Господь Бог за таку добру справу.

Нас тут, на Далекому Сході, завжди дуже хвилює щирість українських сердець наших заокеанських співвітчизників, котрі допомогли нам книжками та журналами на релігійну тему для нашої бібліотеки, котру ми почали збирати. Крім літератури допомагали нам і фінансово.

Особливо дякуємо дуже за таку допомогу жінкам старшого віку, що живуть у домі пенсіонерів «Українське Слово», згуртовані в товаристві «Червона Калина», що знаходиться у Воррен, Міч., округи Детройт. Професор Іван Лучечко з Джерзі-Ситі сам, особисто від себе, подарував нам 500 долярів. То хіба не защемить серце від такої нашої української щирости?!

Дорогі наші земляки, дякуємо щиро за все, що ми отримали від Вас. Для нашої громади на Зеленому Клині дуже би придалися книжки на історичну тему нашої України, про її героїв, котрі віддавали своє життя за волю українського народу… щоб ми могли знати правдиву історію України, а не таку, яку ми знали, коли носили більшовицько-комуністичне ярмо, ярмо антихриста.

Пишіть до нас, дорогі земляки, читачі «Патріярхата», ми будемо дуже раді та вдячні.

Хай наша Українська Церква, наші рідні символи: Святий Гимн, Золотий Тризуб та наш синьо-жовтий Прапор завжди освітлюють дорогу нашого життя, гріють наші душі, серця, об’єднують та зміцнюють сили всіх українців у світі.

З повагою до Вас
Василь Світальський

Моя адреса:
Василий Свитальский
690002 Владивосток
Океанский проспект 136, кв. 63
Россия

* * *

УГК Церква має досить сильні позиції в Західній Україні і зменшення кількости читачів не приведене до зменшення кількости віруючих. Але це підвищить Ваші можливості для пересилки на Східню Україну. А може і ще для чого-небудь. Бо у зв’язку з розвалом економіки та з приходом нової Верховної Ради і Президента реально зросла загроза русифікації.

Було б добре, якби Ви донесли до свідомости української діяспори, що сьогодні Україні потрібна масова (тиражем більше мільйона), буквально «жовта», можливо скандальна, але україномовна, дружня до української справи, газета, розрахована якраз на тих, кому однаково, на «каком язике читать».

В Україні багато гарних україномовних газет, але у всіх у них один і той же недолік — надто малий тираж. Вони розраховані на вузькі прошарки населення. Вони або спеціялізовані, або високоінтелектуальні, для еліти і розраховані на людей, яких немає жодної потреби агітувати за Україну.

Мабуть усі редакції, починаючи свою справу, хотіли б бачити свої газети масовими. Але більшість із них вважають нижче своєї гідности опустити рівень своєї газети до потреб середнього обивателя. Інші — не знають, як це робиться. Але, як і у всьому світі, так і у нас, в Україні, виявилося, що людей мало цікавлять високі речі. Більшості потрібне легше читання, скандали, сенсації, хай навіть недостовірні, зате цікаві.

Повинна бути газета, яку б хотіли читати всі. Газети такого типу в Україні з’явилися і стали масовими. І саме в них знаходить масовий читач те, що він хоче знайти в газетах. Але це російськомовні газети, в кращому випадку байдужі до ідей відродження України і її незалежности, створені на гроші Росії, і не минають жодного випадку, щоб не кинути сумнів у душу обивателя в доцільності самостійности України. Це інформаційна отрута. Протистояти їй може лише масова україномовна газета, якої в Україні немає і якої уже вона власними силами створити не може.

Українська західня діяспора немало допомогла і продовжує допомагати Україні. Разом з тим гроші, зібрані під всякі проекти і фонди, тануть, як вода в пісок, розходячись по широких кишенях.

В даному випадку мова йде не стільки про матеріяльну допомогу. Якби американський чи канадський бізнесмен-українець зумів створити в Україні масову газету (маючи досвід створення таких газет), то чому б їй не стати самоокупною і прибутковою? Тоді він, допомігши Україні, сам би теж не втратив ні цента, допомігши не так грішми, як вмінням.

Так само могли б допомогти й діяспорі журналісти, створивши для такої газети кореспондентську мережу по всьому світу.

Вважаю, що збороти інформаційну інвазію — це завдання надзвичайної ваги. Тому готовий підтримати зусилля кожного, хто візьметься за цю справу. Можу допомогти в організаційних питаннях як приватна особа або юридична особа. Або в пляні координації зусиль. З повагою,

Україна, О. Шпоть
м. Київ 253152
вул. Серафимовича 13а, п. 51
Олексій Шпоть

 

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>