Мій шлях на схід і досвід, там здобутий

5.Дуже багато розмов можна почути про корені теперішньої війни на Донбасі. Що можна сказати з певністю, це те, що її готували. Ще задовго до початку російської агресії на Донеччині були відомі прапори «ДНР» чи «Новоросії» – певні сили до цього готувалися. Наприклад, у 2010 році в мене на будівництві храму сталася крадіжка. Поліція розбиралася в цьому, і я їздив до слідчого, в кабінеті якого бачив такий прапор. Я запитав: «Що це таке?» Відповідь була російською: «Да просто висит, ну и пусть себе висит». Тобто у слідчого вже тоді за спиною висів не прапор України, а якогось химерного утворення.

А ще тут під такими ж прапорами проводили різні начебто патріотичні вишколи. Зрештою, спроби повалення конституційного ладу в Україні були ще після Помаранчевої революції. Варто згадати хоча б з’їзд 2004 року у Сєверодонецьку і спробу створити «Південно-Східну Українську Автономну Республіку». Тоді ситуацію відпрацювали і вирівняли, але відповідні ідеї залишилися… Ці ідеї використовували і підживлювали певні сили, які отримали великі матеріальні ресурси на Донеччині внаслідок несправедливої приватизації. Варто зауважити, що на Донеччині часто поширювали думку, мовляв, Київ не дає зарплату. Люди їхали до столиці, для них організовували цілі поїзди, вони там стукали шоломами по бруківці. Тепер з відстані часу добре видно, як вміло поширювали думку, що «Київ винен».

 Повністю статтю читайте у паперовому варіанті