Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Між своїм народом і «канонічністю»

Нижче подаємо інформацію, яка з явилась у газеті «Наша Віра»,
за місяць вересень 1998 p., що друкується v Києві, під редакцією
Євгена Сверстюка. У наслідок поданих фактів у інформації,
у Баунд-Бруку, США, 14 жовтня відбувся Собор УПЦеркви для обговорення
і вирішення тих справ. Про перебіг Собору УПЦ у наступному числі.

Редакція.

В УПЦ Америки і Канади великий неспокій. В редакції «Нашої віри» багато матеріялів, автори яких не приймають такого приєднання Української Православної Церкви під омофор Константинопольського Патріярха, яке веде до відчуження від України. Православні українці погоджувалися на цей канонічний акт лише для того, щоб допомогти залагодити питання канонічности в Україні.

Тепер виявилося, що вони опинилися у молитовному єднанні з явно антиукраїнською РПЦ, яка скрізь у світі дискредитує Україну і визнає в Україні лише своїх ставлеників – УПЦ МП.

Більше того, виявилося, що Московський Патріярх скрізь контролює, щоб ніяка Церква не зближувалася ні з Українською Автокефальною Православною Церквою, ні з УПЦ КП.

Отже, «канонічність» для українців Америки і Канади вступає в суперечність з Заповіддю Господньою про пошану до батька-матері.

А відомо, що українці на еміграції – патріоти!

Архиєпископи Всеволод і Антоній розіслали розпорядження про заборону п’ятьом священникам і одному диякону «виконувати будь-які священичі функції». Саме тим, які є найбільш відомі серед українського духівництва США своєю активною прокиївською позицією. їм усім інкримінують, головним чином, «свавільний вихід з-під святого омофору законного єпископа», – тобто єдність з Київським Патріярхом.

Поділитися: