Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Мова про мову

Ждучи відгуків на відкритий нами «куток мови», помішуватимемо на цій новій нашій сторінці тільки найбільш надуживані в нас слововживання. Сподіємось, що читачі будуть самі зголошувати свої проблеми, завваження і запити.

ЖАДНИЙ. Це слово може бути літературне і може мати аж два значення в залежности від наголосу і від того, який словник користувач уважає за нормативний. ЖАДНИЙ з наголосом на останньому складі — звичайно чого, рідше — на що — це такий, що жагуче чогось бажає, прагне чого. Напр. жадний слави. У цьому значенні це слово без застережень літературне. ЖАДНИЙ з наголосом на першому складі в розумінні: ні один, ніякий, тому що співпадає за написанням із вище поданим значенням слова і створює двозначність, не повинно бути вживаним. В Україні загально прийнялося натомість ЖОДНИЙ; краще однак заступаємо його: ні один, ніякий.

АБИ — слово найбільш зловживане в нас. Літературним воно буває виключно в значенні ЩОБ ТІЛЬКИ. Наприклад: аби люди, а піп буде. (нар. присл.) Ніколи ж це слово «аби» не має значення намірового, отже: голого «щоб». У нас повелося якраз навпаки. Ця невиліковна в нас звичка мусить припинитися в ім’я збереження чистоти мови. До речі, оте ЩОБ чи не більше ще в нас покривджене. Його чомусь то задавило самозванче і розпаношене щоби і це останнє в нас у законі й шані. Ні один словник (20-го віку) не подає його, але мовна практика намагається перекричати всі норми. А все ж мовний закон такий: літературним є і зостанеться ЩОБ. Вийняток може трапитися в поезії, тобто в поетичній мові для полатання рими, чи повнозвучности ритміки.

НАМІРЕННЯ. Це слово у нас на денному порядку і має значення інтенції (в церк. слововжитку). Насправді, це слово «намірення» не має нічого спільного з інтенцією. Намірення — це приціл, націлювання, націлення. Саме слово «інтенція» не ловко дається перекладати на українську мову і по найбільшій часті треба б покищо залишити його інтерна­ціональним, міжнароднім, а «намірення» залишити стрільцям і мисливцям.

ПАТРІЯРХ, ПАТРІЯРХАТ, ПАТРІЯРШИЙ, ПАТРІЯРХАЛЬНИЙ

Усі повищі слова особливо в двох останніх десятиліттях у нас найбільш уживані й мабуть ще більше надуживані, головним чином у письмовій мові.

Слово ПАТРІЯРХ має більше, як одне значення. Найважливіші такі:

1) В архаїчно-історичному користуванні це слово визначає: глава роду, глава споріднених зо собою родів, або й племен; родоначальник.

2) У біблійному значенні — духовний вождь народу.

3) У переносному значенні — глибокого віку, такого ж досвіду і великої шаноби гідна людина.

4) У церковному розумінні — для нас найважливішому — це слово визначає: Найвищий носій церковної власти і юрисдикції у Східніх Церквах.

ПАТРІЯРХАТ: 1) — іст.-арх. — первіснородовий суспільний лад у протилежність до ладу, знаного під назвою матріярхат.

2) У церк. знач. — найвища церковна установа автономного управління якоюсь Помісною Церквою, очевидно, Церквою східнього обряду.

ПАТРІЯРХІЯ — це церковна територія, підпорядкована патріярхові. Так, отже, Патріярхат і патріярхія — це два різні поняття. Прикметник ПАТРІЯРХАЛЬНИЙ повглитував в себе частково значення трьох іменників: патріярхат, патріярхія і патріярх. Як вивідний з цього останнього визначення, прикметник ПАТРІЯРХАЛЬНИЙ виправданий і закономірний тільки у значеннях, виведених під 1), 2), і 3). Натомість ніколи в теперішньому основному своєму значенні, тобто — найвищий владар помісної Східньої Церкви. Для цього розуміння слова українська мова має окремий прикметник, а саме: ПАТРІЯРШИЙ.

Тим то ПАТРІЯРХАЛЬНИЙ — це протиставність до матеріярхальний, напр. Патріярхальний лад суспільства.

2. довговіковий, старезний, напр. дожити Патріярхального віку.

3. на подобу патріярха, напр. патріярхальна постать, Патріярхальний вигляд.

4. вивідний прикметник від патріярхія, напр. патріярхальна система, патріярхальна ідея, Патріярхальний рух, патріярхальні змагання. У протилежність до «Патріярхальний» користуємося прикметником ПАТРІЯРШИЙ. Цей же прикметник має тільки одне значення: стосовний до особи, або гідности патріярха, напр. патріярший престіл, патріярша власть, патріярше благословення, патріярший клобук, патріярші права.

У нас дуже часто змішують ці два прикметники Патріярхальний і патріярший тоді, коли це два навіть малозбіжні зі собою поняття. Від хвилі, коли не всі українці визнали душею і чином свого законного і самим Богом призначеного нам Патріярха властиве вираження патріярший підтасовується дедалі невластивому окресленню і заступається зовсім неправильно прикметником Патріярхальний. Це стається свідомо і несвідомо. Свідомо від часу, коли виклепано в нас чудачне слово «патріярхальник» для визначення прихильників і визнавців патріярхату і патріарха. На ділі ж це кличка, заправлена їдю, ненавистю і сарказмом. Але ж ті, які вживають з такою ціллю цього нововикутого епітету, хай знають, що нас це зовсім не обрушує, навпаки, ми горді, що одночасно в цьому невдалому новотворі таки якось підкреслюється нашу тверду і невідкличну настанову стояти за нашим патріярхатом і Патріяхом. По-друге: цих «патріярхальників» у нас 90% по всьому світі. Уживається прикметника «Патріярхальний» і підсвідомо, чи радше помилково. Коли читаєте в «Нашій Меті»: «Заклик Владики Лостена до патріярхальних святкувань», то можете бути більше, як певним, що це сталося хіба помилково. Адже ж це заклик не для якогось приподобання «патріяральникам», або хіба не для вирізнення їх із-поміж подавляючої більшости вірних Української Католицької Церкви. Святкуваннями відзначено завжди особу, або якийсь історичний момент. Що в цьому випадку ідеться про особу, немає у цьому найменшого сумніву, бо ж це заклик із приводу дня народження Блаженнішого Патріярха, Отця нашого Йосифа. Тому ці святкування патріярші, а не патріярхальні. Теж помилково кажемо про три церковні громади, що їх засновано в Ім’я їх Блаженства Патріярха, чи радше з його особистим благословенням і з його ставропігією, «патріярхальні церкви, чи патріярхальні церковні громади». Треба: ПАТРІЯРШІ ЦЕРКВИ. Ідеться у цьому випадку про свідоме і підкреслене визначення якраз цими громадами безпосередньої над собою найвищої влади Патріярха.

Поділитися: