Музичні капели – від Вільна до Умані

У XVIII столітті засновниками музичних капел були василіяни, унійні єпископи та світські фундатори. Унійні музичні капели принципово не відрізнялися від аналогічних у римо-католицьких монастирях, часто навіть перевершували їх. Це твердження стосується не лише Галичини, а й Холмщини, Волині та Поділля, тобто всіх земель на правому березі Дніпра. Винятком є поки що лише Перемиська єпархія, з теренів якої не знайдене жодне історичне свідчення про музичні інструменти.

З джерел знаємо, що перший орган в Руській унійній Церкві на українських теренах встановили на Волині. В церквах грали на інструментах під час богослужінь, висвячення єпископів, коронації ікон, публічних святкувань та на похоронах. За межами церкви музиканти грали на монастирських вежах, ґанках, спеціальних «тріумфальних» постаментах, у трапезних та під час процесій. Капелісти були постійними учасниками світських подій, як-от урочистості на честь іменин короля, публічні зустрічі гостей, на бенкетах, полюванні та весіллях. Музика була частиною освітньої діяльності василіян у школах, колегіумах та спеціальній бурсі. Є й унікальні випадки, коли монастир був міським монополістом і регулював діяльність музичних корпорацій, наслідком чого стало заснування монастирської музичної капели, яка грала на весіллях та мала прямі контракти з магістратом.

Повністю статтю читайте у паперовій версії журналу або в електронній на сайті https://journals.ua/