«Ми маємо вибір – або зосередитися на смутку, або радіти»

Невдовзі буде 50 і один рік, як пані Ірина ҐАЛАДЗА сповняє служіння дружини священника. Її чоловік – отець Роман – є парохом славнозвісної канадської парафії УГКЦ в місті Брамптон. Багатьох дивує силует дерев’яної церкви у бойківському стилі, яка раптом виринає на горизонті серед північноамериканських ферм. Та ще більше люди зачудовуються родинною атмосферою, що панує в тамтешній парафії Святого Іллі. Там широта і глибина візантійської літургійної традиції, якої старається дотримуватися спільнота, переплітається зі щедрою гостинністю та жвавістю пароха. У докарантинний час після недільного богослужіння важко було уявити собі отця Романа без гітари та гурту людей навколо. Але запліччям цього невгамовного священника і менеджеркою всіх парафіяльних справ є якраз його дружина Ірина.

Як це – бути дружиною священника, давати раду парафії та шістьом своїм дітям, як віднаходити ресурси, коли справа всього життя гине у пожежі за декілька годин, і як повернутися до радості, коли сили вичерпуються… Про це та інше читачам «Патріярхату» розповідає пані Ірина Ґаладза.

Повністю статтю читайте у паперовому варіанті

Свіжий номер

4 (486) 2021 4_2021