Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Миряни закликають до відновлення Церкви

Дженкінтявн, Пенсільвенія. — В днях 11-13 листопада 1994 p., приблизно 80 мирян Української Католицької Церкви зійшлися в Менор Джунійор Каледж на конференцію під заголовком «До більш досконалого знання нашого обряду і Церкви». Зорганізована Радою Мирян, під головуванням Роми Гайди, конференція слідувала заяві українців-католиків Північної Америки (про актуальні потреби Церкви), що її підписало широке коло мирян, занепокоєних драматичним спадом церковного членства в Америці та Канаді.

Конференція почалася вечірнею, яку правили о. Андрій Чировський і о. Петро Ґаладза в церкві Благовіщення в Мелровз Парк, Пенсильванія. Обидва отці є богословами, які викладають в Інституті Східніх Християнських Наук ім. Митрополита Андрея Шептицького при Сент Паул Університеті в Оттаві. Темою проповіді о. Чировського була «Київська Церква і її місія в світі».

Наступного дня учасники заслухали головного прелеґента, римо-католицького богослова та ісусовця о. Майкла А. Фейгі, який є деканом та професором богословії в університеті Сейнт Майкл Каледж в Торонто. Отець Фейгі є відомим екуменістом, який служив офіційним дорадником римо-католицькій єпископській конференції в США у справах католицько-православного діялогу. «Нинішні завдання Української Католицької Церкви: Еклезіологія Церков» була темою о. Фейгі. «Помимо того, що римська Церква бачить себе як Церква-посестра, — зазначив о. Фейгі,— вона часом поводиться, як владна старша сестра чи навіть занадто прискіплива матір». Прелеґент звернув увагу на «жахаюче незнання Східніх Церков», що є притаманним римській Церкві. Отець Фейгі підкреслив, що «льокальні» чи «Помісні Церкви», як Українська Католицька, не є, так би мовити, частиною чи скибочкою вселенської Церкви, а уповноважені для самоуправління згідно за їх власними дисциплінами. Отець Фейгі закликав українців-католиків жити євангелією, вивчати їхню богословію та історичну традицію та культивувати сміливість. Він апелював до римської Церкви «стати більш католицькою» через головування радше у любові, ніж намагатися домінувати над своїми Церквами-посестрами. Він висловив надію на зміну сердець і одержання «дару слуху».

Пополуднева сесія була присвячена темі із літургічного рефрену «Ви, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися». Отець Петро Ґаладза говорив про «Церковну цілість та ефективну душпастирську місію», після чого Леся і Мирон Куропась представили «Апостолят мирян: нагода відновлення Церкви».

В суботу, після ранішньої та пообідньої пленарних сесій, були проведені групові дискусії, які кінчалися спільними ектеніями у каплиці каледжу. День закінчився вечірнею.

В неділю, після Служби Божої, в церкві Благовіщення кінцеву сесію під заголовком «Що далі?» відкрив Гері Макар. Учасники рішили переводити того роду конференції принайменше раз у рік. Організатори конференції плянують у майбутньому включити представників з України.

Конференція зібрала українців-католиків різних поглядів, генерацій, професій і покликань. Конференція, проваджена в двох мовах, може чи не вперше поставила питання помісности у ширшому значенні, а саме цілісности Української Католицької Церкви в світі перед досить різною, але глибоко зацікавленою публікою. Організатори зовсім свідомі, що однією конференцією, хоч би як не успішна, не розв’яжуться проблеми Церкви в діяспорі чи Україні, одначе приєднання до патріярхальних ідей мирян інших окружень є добрим початком.

Фінансова піддержка конференції прийшла від Ліги Українців-католиків, Патріярхального Товариства в США і його двох відділів, від американської та канадської філій Релігійного Товариства Св. Софія і приватних жертводавців.

Поділитися: