Митрополит Шептицький був далекоглядним стратегом. Один із його планів у цьому напрямку – ви‑ купити залишений православний грецький монастир і розмістити там отців-василіян. Однак через незгоду з грецьким Патріархом Дам’яном (який його, до речі, не допустив правити на Божому Гробі в 1906 році під час паломництва галицьких прочан до Єрусалима) не зміг цього здійснити. Але все-таки, не відступаючи від свого плану, Митрополит Андрей вирішує побудувати у Вифлеємі власним коштом церкву, при ній монастир для монахів-студитів та дім паломників. Церква мала б бути для прочан з України та всього слов’янського Сходу, а також для вірних греко-католиків мелхітів. Згідно з умовами контракту між Митрополитом Андреєм і Патріархом Кирилом VІІІ, храм мав би перебувати під двома юрисдикція‑ ми – українською та мелхітською.
ПОВНІСТЮ СТАТТЮ ЧИТАЙТЕ В ДРУКОВАНІЙ ВЕРСІЇ ЧАСОПИСУ
